ХАРКІВЩИНА: WEB-проект Харківської обласної універсальної  наукової бібліотеки

Митрополит Харківський і Богодухівський Владика Никодим

Звання «Почесний громадянин Харківської області» присвоєно у 2006 році за вагомий внесок у розвиток Харківської області, піднесення її авторитету як на державному, так і міжнародному рівнях та на знак великої поваги.

Митрополит Харківський і Богодухівський Владика Никодим (Руснак Микола Степанович) народився 5(18) квітня 1921 р.
У 1937 р., після закінчення середньої школи вступив до Свято-Іоанно-Богословського чоловічого монастиря в Чернівецькій області, де прийняв чернечий постриг і одержав ім’я Никодим.
У 1945-ому був рукоположений в ієродиякона, в 1946 р. – в ієромонаха.
Богословську освіту здобув у Московській духовній семінарії та академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов’я.
У 1958 р. був направлений до Єрусалиму заступником начальника Руської духовної місії, возведений до сану архімандрита.
З 1961 р. – єпископ Костромський та Галичанський.
З 1964 р. – єпископ Аргентинський та Південноамериканський.
У 1968 р. возведений у сан архієпископа і призначений екзархом Центральної і Південної Америки.
У 1970 р. призначений архієпископом Харківським та Богодухівським і одночасно виконуючим обов’язки екзарха Центральної і Південної Америки.
У 1983 р. призначений архієпископом Львівським та Тернопільським, священноархімандритом Свято-Успенської Почаївської Лаври, одночасно управляючим Харківською єпархією.
У 1985 р. возведений у сан митрополита, а у 1989 р. призначений митрополитом Харківським і Богодухівським.
У 1991 р. призначений головою комісії з богослужбових текстів.
У 1994 р. призначений головою комісії по канонізації новопреставлених святих при Синоді УПЦ.
З 1999 р. – Доктор Богослов’я.
Автор більш ніж 30 друкованих праць.
Професор Харківського держуніверситету та інших вузів.
Восени 2002 р. він отримав вчену ступінь Почесного Доктора Богослов’я Варшавської Християнської Богословської академії «Honoris causa».
Головний редактор газети «Харківські єпархіальні відомості» та журналу «Віра і Розум». Автор книги «Послання. Слова. Промови» та збірника служб і акафістів.
За останні три роки Митрополитом Харківським і Богодухівським особисто здійснено низку заходів, присвячених святкуванню 10 річниці Харківського архієрейського собору Української Православної Церкви, 350 річниці заснування м. Харкова, 12 та 13 річниць Незалежності України.
Нагороджений орденами Єрусалимської Православної Церкви, Антіохійської, Польської, Кіпрської Православних Церков, орденами Святого Рівноапостольного князя Володимира ІІ ст. (1963 р.), І ст. (1970 р., РПЦ), орденом Преподобного Сергія Радонежського І ст. (2001 р., РПЦ), орденом Преподобного Антонія і Феодосія Києво-Печерських І ст. (2001 р., УПЦ). Орденами «Дружби народів», «За заслуги» ІІ ст. (1999 р.) і І ст. (2001 р.), орденом князя Ярослава Мудрого V ст. (2004 р.), Почесною відзнакою Президента України (1996 р.).
У 1999 р. Митрополит Харківський і Богодухівський Владика Никодим був удостоєний звання «Почесний громадянин м. Харкова» за професіоналізм, вагомий внесок у розвиток Харкова, що сприяло підвищенню його всеукраїнського та міжнародного іміджу.
У 2006 р. присвоєно звання «Почесний громадянин Харківської області» за вагомий внесок у розвиток Харківської області, піднесення її авторитету як на державному, так і міжнародному рівнях та на знак великої поваги.
Помер 15 вересня 2011 р.

Матеріал підготовлено у 2006 році

Інші роки:

2018 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009
2008 2007 2006
до головної сторінки...