Архієпископ Митрофан (Бутинський) Володимир Ярославович
Звання «Почесний громадянин Харківської області» присвоєно у 2024 році (за результатами 2023 р.) за вагомий внесок у розвиток Харківської області, піднесення її авторитету як на державному, так і міжнародному рівнях та на знак великої поваги до політичної та громадської діяльності.
Архієпископ Харківський і Слобожанський, військовий капелан (в миру – Володимир Ярославович Бутинський)
Народився 17 червня 1978 р. у с. Накваша Львівської області.
У 1985–1995 рр. навчався у Наквашанській середній школі.
У 1996 р. вступив у Львівську духовну семінарію, яку закінчив у 2000 р.
У 2003–2008 рр. навчався у Чернівецькому Національному університеті ім. Ю.Федьковича на філософсько-теологічному факультеті за спеціальністю «Релігієзнавство».
23 липня 2006 р. був рукоположений у сан диякона, 1 жовтня 2006 р. – у сан священика.
Восени 2009 р. став слухачем Юридичного інституту Національного авіаційного університету (НАУ, м. Київ), який закінчив у 2012 р., отримавши другу вищу освіту (юрист).
Одночасно навчався у Київської Православної Богословської Академії, у 2010 р. отримав диплом магістра Богослів’я.
З вересня 2011 р. став асистентом кафедри теорії та історії держави і права Юридичного інституту НАУ.
30 березня 2013 р. возведений в сан архімандрита.
27 липня 2013 р. Священним Синодом УПЦ Київського Патріархату обраний на єпископа Харківського і Богодухівського.
25 серпня 2013 р. відбулася архієрейська хіротонія архімандрита Митрофана на єпископа Харківського і Богодухівського.
З вересня 2014 р.– асистент кафедри конституційного і адміністративного права Юридичного інституту НАУ.
У 2014 р. він захистив кандидатську дисертацію; 22 грудня 2014 р. присвоєно науковий ступінь кандидата філософських наук (Державний університет ім. І.Франка, м. Житомир).
У 2015 р. – доцент кафедри цивільного права і процесу Юридичного інституту НАУ.
У 2016 р. – доцент кафедри філософії Харківського національного університету радіоелектроніки [ХНУРЕ].
15 грудня 2018 р. разом із усіма іншими архієреями УПЦ КП брав участь у Об’єднавчому соборі в храмі Святої Софії.
2 лютого 2023 р. з урахуванням історичних обставин, Синод змінив титул владики на «Харківський і Слобожанський». Того ж дня предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній підніс єпископа Митрофана до сану архієпископа.
Удостоєний церковних нагород: ордени Святого Юрія Переможця (2012), Христа Спасителя (2013), Святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ст. (2015), ІІ ст. (2020), І ст. (2021), Святого Миколая Чудотворця (2018).
Нагороджений державними, військовими і громадськими відзнаками: орденами: «Козацької доблесті» I ст. (2015), «Івана Сірка» I ст. (2017), «Бойовий волонтер України» (2022). Медалями: «За служіння Україні» (2017), «Івана Мазепи» (2017), «За оборону міста-героя Харків» (2022), «Волонтеру-людині з великим серцем» (2022), «За визволення Харківської області» (2023), «За оборону Харківщини» (2024), пам’ятною медаллю «За захист міста-героя Харків» від Державної прикордонної служби України (2023). Почесною відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська Слава» (2018), відзнакою «За заслуги» І ст. Харківського обласного військового комісаріату (2018), Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест» (2023) та ін.
27 червня 2024 р. рішенням ХХІV сесії VІІI скликання Харківської обласної ради присвоєно звання «Почесний громадянин Харківської області» (за результатами 2023 р.) за вагомий внесок у розвиток Харківської області, піднесення її авторитету як на державному, так і міжнародному рівнях та на знак великої поваги до політичної та громадської діяльності.
Інші роки:
| 2024 | 2023 | 2022 | 2021 | 2020 | 2019 | 2018 | 2017 | 2016 | 2015 |
| 2014 | 2013 | 2012 | 2011 | 2010 | 2009 | 2008 | 2007 | 2006 |