Наша історія: 50 років Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки
Методичні матеріали [2001]
До 50-тиріччя ХОУНБ
Роль Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки у розвитку бібліотечної справи Харківщини
Ракитянська В.Д.
директор Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки
Дорогі гості ! Шановні колеги!
Щиро вдячна всім, хто відгукнувся на наше запрошення прийняти участь
у заходах, присвячених 50-річчю обласної універсальної наукової
бібліотеки. У своєму виступі сьогодні я можу лише окреслити основні
етапи діяльності ХОУНБ за 50 років, тому що детальний аналіз займе
дуже багато часу.
"Харківська обласна бібліотека для дорослих" - під такою
назвою у 1951 році було зазначено рішенням виконавчого комітету
Харківської обласної Ради депутатів трудящих відкриття нової бібліотеки.
Це був час, коли велика держава, піднімаючись з воєнних руїн, почала
розвивати мережу культурно - освітніх закладів. Людям були потрібні
і нові знання і змістовний відпочинок. Відповідно із народно - господарським
планом області на 1951 рік повсюдно відкривалися міські і районні
бібліотеки, була відкрита й обласна бібліотека, яка з часом стає
центром методичного керівництва і практичної допомоги бібліотекам
системи.
Але спочатку її структура передбачала обслуговування читачів лише
за допомогою абонементного відділу, чому, звичайно, допомагав відділ
комплектування і обробки книжкових фондів, адміністративно-господарський
відділ, секретаріат і бухгалтерія. Штат бібліотеки налічував всього
12 працівників.
Наприкінці 1954 року функції бібліотеки змінюються: замість звичайного
абонементу для читачів міста бібліотека починає організацією обслуговування
бібліотек області і окремих читачів по міжбібліотечному та заочному
абонементу. Бібліотека перетворюється на справжній обласний центр,
що має змогу впливати на читання населення області.
А ще через чотири роки, у 1958-му, був організований методично-бібліографічний
відділ і бібліотека стає повноцінним методичним центром для масових
бібліотек області. Головним завданням методичної і бібліографічної
роботи була пропаганда рішень комуністичної партії і радянського
уряду. Характерною рисою того часу було створення мережі "бібліотек
відмінної роботи". Проводилася планомірна робота в цьому напрямку:
здійснювались тематичні виїзди, проводився конкурс на звання "Бібліотека
відмінної роботи". Це були часи ствердження бібліотек як важливих
ідеологічних закладів.
Серед значних акцій, що були проведені в області за безпосередньою
участю обласної бібліотеки - це впровадження нової форми обслуговування
читачів - відкритого доступу до книжкових фондів масових бібліотек
( 1959 рік ). Це питання неодноразово обговорювалось, проводилися
заняття, обмін досвідом, видавалися методичні і бібліографічні матеріали.
У 1960 році на обслуговування читачів з відкритим доступом до фондів
перейшло вже 370 бібліотек області.
Значним внеском в розширення функцій обласної бібліотеки було створення
у 1962 році обласного обмінного фонду, який і по сьогоднішній день
має важливе значення у формуванні фонду бібліотек області.****
Для того, щоб читачі масових бібліотек відчули бібліотеку, як важливий
інформаційний заклад, обласна бібліотека приділяє велику увагу створенню
довідково-інформаційного апарату в сільських, районних* та міських
бібліотеках Харкова. В 50 - ті роки була сформована спеціальна бригада
у складі 3- х співробітників обласної бібліотеки, яка займалася
не тільки консультаціями і практикумами з питань створення каталогів
і картотек, а й безпосередньо допомагала в їх складанні. Таким чином
до 1960 року в області було організовано 525 алфавітних і 395 систематичних
каталогів.
Підвищення кваліфікації різних категорій бібліотечних працівників
області, підготовка методично-бібліографічних матеріалів, узагальнення
досвіду роботи, впровадження комплексних обстежень роботи, статистичні
і тематичні аналізи роботи бібліотек різних рівнів - такими були
форми роботи методично - бібліографічного відділу. У 1960 році на
допомогу бібліотекам і читачам було видано 14 методичних і бібліографічних
матеріалів.
Це був час, коли велика держава всю свою увагу приділила піднесенню
сільського господарства, тому однією з головних турбот обласної
бібліотеки була пропаганда передового досвіду у сільському господарстві.
На обласних нарадах і семінарах організовувалися методичні виставки
наочних засобів пропаганди, проводилися екскурсії у кращі бібліотеки.
Обласною бібліотекою відвідувалися найвіддаленіші куточки області.
В ці роки набуває розмаху рух за створення бібліотек на громадських
засадах. Перший такий досвід було набуто у Красноградському районі,
методика його обговорювалася на міжрайонних семінарах і нарадах
і була узагальнена обласною бібліотекою.
У 1961 році в бібліотеці відновлюється стаціонарне обслуговування
читачів безпосередньо у відділі міського абонементу. Кількість читачів,
які користувалися бібліотекою, постійно зростала. Так, в 60-ті роки
бібліотекою користувалися від 600 до 800 читачів., в 70-ті роки
їх кількість складала до 2 тис., в 80-ті роки - від 2 до 3тис.,
в 90-ті роки - до 7 тис. мешканців міста Харкова й області відвідували
бібліотеку. Харківська обласна бібліотека була майже єдиною в Україні
і СРСР бібліотекою такого рівня, що обслуговувала своїх читачів
лише за допомогою абонемента.
Крім того, приоритетним напрямком в обслуговуванні читачів в 60-ті
роки було обслуговування спеціалістів промислових і сільськогосподарських
підприємств безпосередньо на виробничих ділянках, що приносило свій
результат. Серед форм пропаганди книги слід відзначити читацькі
конференції, усні журнали, тематичні вечори, що проводилися на підприємствах,
а також в закладах освіти та культури.
У 1960 - 70 роках в бібліотечній справі здійснювалися великі зміни.
В світ виходять постанови комуністичної партії та радянського уряду
щодо бібліотек, які закріплюють за ними функції ідеологічних, виховних,
інформаційних центрів. Бібліотеки починають розглядатися також як
важливі складові загальнодержавної системи науково - технічної інформації.
У лютому 1962 року реорганізовано методично-бібліографічний відділ
у два самостійних відділи: науково-методичний та бібліографічний.
Це дало змогу розширити функції бібліографічного відділу. Бібліографічний
відділ поділяється на два сектори: інформаційно-бібліографічний
та краєзнавчий. Бібліотечне краєзнавство стає одним із головних
напрямків в діяльності обласної бібліотеки. З 1964 року видається
щорічний бібліографічний посібник "Харківщина", з 1974
року -щомісячний інформаційний покажчик "Харківщина на сторінках
центральної, республіканської і місцевої преси" . Із 1972 по
1984 роки видавалися щоквартальні покажчики "Нові книги про
Харківщину". З 1977 року регулярно виходить "Календар
знаменних та пам'ятних дат Харківщини".
Разом із ХДНБ ім. В.Г.Короленка бібліотека брала участь у підготовці
і виданні багатьох бібліографічних покажчиків: "Історія міст
і сіл Української РСР" ( 1964,1981 рр.), "Ленін і Харківщина"
( 1969 р.), "Природа та природні ресурси Лівобережної України"(1981р.),
"Пам'ятники історії та культури Харківської області" (1984
р.) та інших. Багато уваги приділялося виданню тематичних списків
з актуальних питань, пам'яток, присвячених видатним землякам.
В 1974 році на виконання Постанови ЦК КПРС "Про підвищення
ролі бібліотек в комуністичному вихованню трудящих і науково-технічному
прогресі" було організовано відділ обслуговування спеціалістів
сільського господарства, одним із головних напрямків роботи якого
було інформування абонентів, робота з референтами з числа провідних
фахівців сільського господарства. Робота відділу сприяла удосконаленню
діяльності бібліотек області на допомогу сільськогосподарському
виробництву. В масових бібліотеках області організовувалися СІФи
і зразково - показові служби інформації колгоспів і радгоспів, сектори
по обслуговуванню спеціалістів сільського господарства. Особливого
значення робота зі спеціалістами сільського господарства набула
у 80 - ті роки. ХОУНБ входить у методичне об'єднання сільськогосподарських
бібліотек міста і області, веде зведений каталог сільськогосподарської
літератури, що надає інформацію про нові надходження до бібліотек
- учасниць. В ті часи видавалося багато інструктивно - методичних
листів і рекомендацій з популяризації сільськогосподарської літератури,
надавалася допомога бібліотекам у проведенні республіканської читацької
конференції "Продовольча програма СРСР - всенародна справа".
70-ті роки в історії бібліотеки є роками прогресивних змін. В ці
роки створюється широка і досить ефективна система підвищення кваліфікації
бібліотечних працівників області, що включала проведення науково-практичних
конференцій, семінарів, практикумів, шкіл передового досвіду для
різних категорій спеціалістів: директорів районних бібліотек, методистів,
бібліографів, працівників відділів обслуговування. Вдосконалюється
система аналізування роботи бібліотек. Це щорічні статистичні і
тематичні аналізи роботи бібліотек, огляди діяльності галузі за
5 років, що дають різнопланову картину розвитку бібліотек за відповідний
період і охоплюють всі напрямки та форми їх діяльності.
Зміни, що відбувалися у політичному житті країни, мов у дзеркалі
відбивалися у роботі бібліотек. Всі бібліотеки в той час проводять
змістовну роботу по пропаганді ленінської спадщини: в кожній бібліотеці
створюються ленінські кімнати і кутки, проводяться ленінські читання
і уроки.
В ці роки бібліотека стає базою виробничої практики студентів Харківського
державного інституту культури. Зв'язки з Академією культури продовжують
розвиватися і по сьогоднішній день. Час від часу співпрацівники
бібліотеки самі знову стають студентами Харківської Державної Академії
культури, яка допомагає їм здобувати нові знання вже на новому технологічному
рівні.
Із 1975 року активно йде процес централізації бібліотек області,
в якому обласна бібліотека займає провідне місце. Численні виїзди
на місця для вирішення багатьох конкретних проблем - такою була
щоденна методична робота. Внаслідок цього до 1980 року відбулись
зміни в організації бібліотечної мережі, в області було створено
25 централізованих бібліотечних систем і 9 ЦБС в м. Харкові. Сформовано
цілісну систему комплектування бібліотек, засновану на централізованому
постачанні книг відповідно до чітко визначеного культурно-економічного
профілю регіону. Підсумки проведеної роботи були підведені 1982
року науково-практичною конференцією "Централізація - важливий
напрямок удосконалення бібліотечної справи на сучасному етапі".
Робота бібліотек області в умовах ЦБС аналізується ще більш активно
по таким напрямкам як виконання відповідних нормативів і планових
завдань в питаннях формування єдиного бібліотечного фонду, залучення
і обслуговування нових читачів, пропаганда книги, впровадження нових
прогресивних форм у роботі з читачами, активність участі в системі
підвищення кваліфікації і таке інше.
Із 1971 року згідно "Положення про організацію депозитарного
зберігання фондів бібліотек країни" бібліотека стає обласним
депозитарієм краєзнавчої літератури, який на сьогодні налічує 9,5
тис. найбільш цікавих краєзнавчих видань і є гордістю бібліотеки.
80-ті роки були відзначені тим, що бібліотека стає міжвідомчим координаційним
центром для бібліотек всіх систем і відомств. При бібліотеці створюються
міжвідомчі комісії з основних напрямків діяльності бібліотек. Починається
процес аналізування ролі і міста не лише бібліотек системи Міністерства
культури України, а й кожної бібліотеки на теренах області. Щорічно
проводяться міжвідомчі науково - практичні конференції.
На чолі з ХДНБ ім. В.Г.Короленка бібліотека приймає участь у багатьох
наукових дослідженнях - регіональних, республіканських, всесоюзних.
А для масових бібліотек ці часи знаменні тим, що на бібліотеки,
окрім ідеологічних, покладаються ще й розширені дозвіллеві функції
і при них починають створюватися клуби за інтересами та любительські
об'єднання, яких у 1983 році налічувалося вже близько 800.
Крім того в той час держава вирішила покласти на масові бібліотеки
функції інформаційних центрів на допомогу науково-технічному прогресу.
Майже в кожній бібліотеці створюються кабінети науково -технічної
інформації, кабінети Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів,
створюються портфелі, папки, картотеки раціоналізаторів. І масові
бібліотеки включилися в цей процес і, навіть здобули певний досвід.
Серед кращих ЦБС в ті роки можна назвати Первомайську, Сахновщинську,
Ізюмську, Богодухівську, Лозівську та ін.
Продовжується процес удосконалення і реорганізації структури обласної
бібліотеки. У 1980 році в бібліотеці створено спеціалізований інформаційний
центр - відділ інформації з питань культури і мистецтва, у 1985
році - відділ книгосховища виділено із комплексного відділу МБА,
книгосховища і міського абонементу.
У 1984 році згідно Наказу міністерства культури Української РСР
бібліотеці надається статус державної обласної універсальної наукової
бібліотеки і з того часу Харківська обласна бібліотека для дорослих
змінює свій Статут і розширює свої функції.
У 1988 році відкрито невеликий читальний зал, що позитивно вплинуло
на обслуговування читачів м. Харкова і відкрило нові можливості
у діяльності бібліотеки.
Кінець 80-х - початок 90-х років - це час нових сподівань, що було
так притаманно для епохи "перебудови". Харків не обминула
ейфорія демократії. Створюється перше в Україні Харківське бібліотечне
товариство. В його створенні ХОУНБ приймала найактивнішу участь.
Проведено 1 з'їзд бібліотечних працівників області.
З прийняттям Україною державного суверенітету та поступовим переходом
її економіки до ринкових реформ в роботі ХОУНБ і бібліотек області
з'явилося чимало позитивних і негативних змін.
Із-за фінансової скрути в державі, скорочується комплектування бібліотек,
але збільшується кількість читачів. Масові бібліотеки переживають
дуже нелегкі часи, коли на карту ставиться проблема навіть їх фізичного
існування.
В 90-ті роки науково-методична діяльність бібліотеки спрямовується
на відродження української національної культури, удосконалення
форм і методів роботи з читачами, підвищення культури бібліотечного
обслуговування населення. Йде трансформація системи підвищення кваліфікації.
Впроваджуються активні форми навчання: " круглі столи",
"ділові ігри". Нового звучання набувають семінари, в практику
входять такі поняття, як бібліотечний менеджмент і маркетинг, йде
пошук шляхів удосконалення роботи бібліотек у ринкових умовах. Особливого
змісту набувають питання взаємодії бібліотек і органів місцевого
самоврядування. Всім цим питанням присвячуються засідання обласного
клубу професійного і творчого спілкування директорів ЦБС, що виник
на початку 90-х років і існує і по цей час.
В роботі масових бібліотек області увага приділяється популяризації
національної культурної спадщини за допомогою таких форм роботи
як літературні вітальні і музичні салони, фольклорні, родинні свята,
вечорниці, конкурси знавців української мови і літератури, години
народознавства і т. ін.
Але в ці ж роки виникає багато негативних змін в діяльності ХОУНБ.
Декілька років (1997-1998 рр.) фонд бібліотеки поповнюється лише
за рахунок надходження обов'язкового примірника місцевих творів
друку.
Якщо в середині 70-х років обласною бібліотекою здійснювалося в
рік до 250 виїздів до бібліотек області, то у 90-х роки в умовах
фінансової скрути кількість відвідувань бібліотек зменшилася більше
ніж у 10 разів. Тобто, знижується реальний вплив на діяльність бібліотек
області. Перевага у науково-методичній роботі віддається статистичному
аналізуванню, виданню методичних рекомендацій, системі підвищення
кваліфікації.
В той же час 90-ті роки - це роки й позитивних змін у роботі ХОУНБ.
Із 1994 року починається інтенсивний процес комп'ютеризації її діяльності,
який викликав перебудову роботи всіх відділів. Крок за кроком створюється
матеріально-технічна база для роботи відділів бібліотеки в автоматизованому
режимі, організується локальна інформаційна мережа. Бібліотека починає
створювати власні інформаційні продукти.
В цій роботі перевага віддається бібліотечному краєзнавству. Вже
створена електронна база даних своєрідного бібліографічного літопису
життя області "Харківщина", база "Знаменні і пам'ятні
дати Харківщини" із 1997 по 2001 рр. База даних "Культурне
життя Харківської області" ведеться із 1996 року .
Крім того, створюється база статистичної інформація - "Харківщина
бібліотечна" (1999, 2000 рр.).
Зроблені перші кроки по створенню бази повнотекстових документів.
Це, перш за все, методичні матеріали і оглядова інформація з питань
культури і мистецтва. На жаль, по цей час ще не створено електронний
каталог, але цей недолік ми з часом подолаємо.
Із 1998 року за рахунок гранту Міжнародного фонду "Відродження"
в бібліотеці створено центр Інтернет. Читачі бібліотеки отримали
можливість користуватися світовою інформацією, електронною поштою.
В результаті реалізації проекту поширились послуги, що надаються
бібліотекою. Сьогодні підключення до Інтернет сплачує обласна державна
адміністрація. Тобто, як і в інших великих бібліотеках міста, йде
трансформація бібліотеки у бібліотеку нового типу.
А саме сьогодні в бібліотеці проводяться підготовчі роботи з реалізації
нового проекту: реорганізації центру Інтернет у більш потужний і
абсолютно доступний для кожного читача бібліотеки за рахунок гранту
Посольства США в Україні, що бібліотека виборола у новому конкурсі.
До речи, мені сьогодні дуже приємно сповістити шановну громадськість,
що сьогодні у нас в області з'являється ще один центр Інтернет за
рахунок гранту Посольства США в Україні в Ізюмській ЦБ. Має підключення
до Інтернет Балаклійська ЦБ за допомоги народного депутата Валентини
Гошовської. Сподіваюся, що в Балаклійській ЦБ також незабаром буде
створено справжній центр Інтернет ( лиха біда начало).
Сьогодні ХОУНБ бере участь у розробці і впровадженні різних проектів
і програм, які спрямовані на створення для читачів найбільш сприятливих
умов в одержанні інформації.
Розроблено програму "Єдина інформаційна мережа публічних бібліотек
Харківської області", яка передбачає до 2003 року комп'ютеризовати
і об'єднати 35 публічних бібліотек області і м. Харкова з ХОУНБ,
обласними бібліотеками для дітей і юнацтва, створивши, таким чином,
корпоративну інформаційну мережу з подальшим об'єднанням із мережею
інших бібліотек м. Харкова і виходом до Інтернет.
В нових економічних умовах роль регіональних бібліотек підвищується
у багато разів.
Головним своїм завданням на сучасному етапі розвитку бібліотеки
ми вважаємо створити такі умови, щоб бібліотека стала таким центром
культури, в якому кожен читач міста чи області може знайти все необхідне
для свого розвитку.
Лише така бібліотека може бути каталізатором цивілізації, тому що
головну свою місію - задоволення запитів читача, формування його
особистості вона зможе задовольнити. А це головне.
Особливо хочеться підкреслити, що завжди, на всіх етапах розвитку
бібліотеки, головним її скарбом був колектив висококваліфікованих
спеціалістів. Серед перших, хто створював бібліотеку - Фатєєв Олександр
Юхимович, Харченко (Пушкіна) Лідія Анатоліївна, Пашкович( Кабардіна)
Валентина Олександрівна, Клюквіна (Карпенко) Віра Григорівна, Пашкович
Володимир Георгійович, Столяров Кім Федорович. Зробили важливий
внесок в її діяльність Низовий Микола Андрійович, Робоча Раїса Кузьмівна,
Лукіна Валентина Вячеславівна, Мохонько Валентина Григорівна, Гетьман
Валентина Григорівна, Ткач Клавдія Олександрівна, Шостко Зоя Павлівна,
Трохименко Олександр Петрович і Трохименко Галина Володимирівна,
Усенко Олександр Валентинович і багато інших фахівців. Обласну універсальну
бібліотеку недарма називають кузнею кадрів. Продовжує їх традиції
колектив, про який сьогодні ще буде сказано.
Перш ніж зійти з трибуни, хочу подякувати перш за все обласну державну
адміністрацію, управління культури за те, що навіть у такі скрутні
часи, що їх зараз переживає суспільство ми знаходимо шляхи виходу
із різних складних ситуацій, І я сподіваюся, що незабаром ми побудуємо
новий дім для ХОУНБ, створимо єдину інформаційну мережу бібліотек
Харківської області. Бо наші читачі того варті! Дякую за увагу!