Бібліотека і люди похилого віку Методико-бібліографічні матеріали [2002] Додатки:
Осінь життя. В похилому віці прийнято підводити підсумки прожитому. Але життя не закінчилося, кожен день приносить все нові й нові враження. Похилі люди - це теж мешканці планети Земля, це повноправні громадяни своєї країни. Наше старше покоління - золотий фонд, скарбниця досвіду та знань, і, можливо, той скарб, що шукає і не може знайти Україна, щоб стати заможною та щасливою. В останній час завдання гуманізації бібліотечного обслуговування стало надзвичайно важливим. Особливо, коли мова заходить про користування бібліотекою читачів особливої категорії - інвалідів та людей похилого віку. Похилий вік з погляду історичного та культурного - звичайне природне явище. Воно зумовлене біологічними, демографічними, економічними та політичними чинниками. Водночас уявлення про це явище подеколи більш позитивне, подеколи - менш, залежно від того, які концепції щодо ідеалу людського буття поділяє суспільство. Старіння є процес надбання. Стрімке зростання кількості літніх людей, особливо бабусь (жінки загалом живуть довше від чоловіків), спостерігається повсюдно. Загальна кількість людей у віці понад 64 роки протягом періоду між 1955 та 2025 збільшиться учетверо , їхня частка в населенні світу подвоїться - з 5% у 1965 році до 10% у 2025 р. У країнах колишнього східного блоку тривалість життя зростала набагато
повільніше, ніж деінде, а нині вона падає. Ця тенденція почалася
у 80-ті роки й відтоді розвивається дедалі інтенсивніше, головна,
з економічних причин (різке зменшення пенсій, розпад родинних зв’язків). Милосердя й увагу до похилих людей необхідно виявляти не тільки під час проведення певних заходів, а й щодня. І хоча діють в нас спеціальні служби й заклади, в обов’язки яких входить турбота про літніх людей, тепле слово і піклування оточуючих ніколи не будуть зайві. Бібліотека за допомогою своїх специфічних засобів та форм роботи може привернути загальну увагу до потреб та проблем людей похилого віку. Милосердя - це один із головних проявів моральності. Бібліотекарям необхідно просто звернути увагу на людей похилого віку, хворих, одиноких людей, які живуть поруч з нами. Головне надбання бібліотеки - книги, які ми повинні використовувати в роботі з читачами будь-якого віку Бібліотека - це той соціальний інститут, що може об’єднати зусилля усіх зацікавлених організацій, закладів у милосерді. Тому велике значення в роботі бібліотеки має ділове співробітництво із службою соціального забезпечення населення, адміністрацією району, медичними закладами та ін. Ветерани та молодь - це та категорія читачів у бібліотеках, для яких завжди відкриті двері, для яких завжди бібліотекар готовий до спілкування. Найактивніший читач у сільській бібліотеці - це людина похилого віку. Обслуговування соціально незахищених груп населення, інвалідів та людей похилого віку сьогодні є пріоритетним напрямком діяльності бібліотек. Необхідно залучати ці верстви населення до книги, зважаючи на їх стан здоров’я. Книга має унікальну здібність - вона лікує людські душі та тіла. В усі часи люди помічали позитивний вплив книги на здоров’я та настрій людини, особливо, якщо це тяжко хвора людина. В нашій свідомості книги - це перш за все накопичувач та зберігач знань, що передають духовні традиції, культуру, мистецтво від покоління до покоління, з’єднуючи людей різних часів та народів за допомогою слова. Вивчення показало, що сьогодні більшості інвалідів недоступна інформація. Одна з причин заключається в тому, що бібліотеки орієнтовані на роботу із здоровими людьми і не враховують особливості людей з фізичними недоліками. В обслуговуванні осіб з обмеженими можливостями постають проблеми. Основна з них - недостатнє фінансування. Відсутність комплектування спеціальною літературою, недостатнє оснащення технічними засобами. Але не зважаючи на негаразди в бібліотеках ведеться робота по обслуговуванню цієї категорії читачів, допомагаючи таким людям перебороти почуття самотності, невпевненості в собі та своїх силах, повертаючи їм віру в себе. Для того, щоб наладити роботу по обслуговуванню соціально незахищених груп населення, інвалідів та людей похилого віку перш за все необхідно
В бібліотеках необхідно постійно вести роботу з людьми похилого віку за такими напрямками:
Необхідно переосмислити значення бібліотекаря в організації роботи з людьми похилого віку, інвалідами. Також знайомитися з досвідом роботи зарубіжних бібліотек по роботі з цією категорією читачів. В бібліотеках доцільно постійно вести роботу з людьми похилого віку використовуючи такі форми роботи:
Доцільно практикувати в роботі бібліотеки також виставки виробів
декоративно-прикладної творчості пенсіонерів та інвалідів. Примірна тематика бібліотечних семінарів (дивись “Примірну
тематику... на 2001 рік”) : Звичайно, охопити відразу весь спектр інформування даної категорії населення неможливо. Бібліотека має зосередитись на основних, найважливіших потребах. Наприклад, у селищі, де основною частиною громади є люди похилого віку, пріоритетом для бібліотеки доцільно вважати надання довідково -консультаційної допомоги з проблем пенсійного забезпечення і соціального захисту людей похилого віку, інвалідів, ветеранів, малозабезпечених. Інформування про нові зміни у пенсійній системі, пільговому забезпеченні, соціально-законодавчі документи через інформаційні стенди, дошки об'яв, прес-дайджести, тематичні папки, інформ-досьє, списки літератури, індивідуальні повідомлення стануть основними формами роботи. Надання адрес і телефонів юридичних консультацій і спеціальних служб, що здійснюють безкоштовну допомогу, виконання довідок побутового характеру (наприклад, "Як оформити субсидію"), організація консультацій спеціалістів (лікарів, юристів та ін.), інформування людей похилого віку про можливості їхнього працевлаштування (на неповний робочий день, вдома тощо) будуть слушними у роботі із зазначеними групами населення. Прагнучи реально допомогти інвалідам, самотнім пенсіонерам, дітям - інвалідам необхідно створювати клуби за інтересами. Відкриття клубів - одне із свідоцтв активізації соціальної ролі бібліотеки, її прагнення задовольнити потреби користувачів у змістовному та корисному проведенні вільного часу. З метою пошуку шляхів для більш повного задоволення потреб цієї категорії користувачів є вивчення читацьких інтересів. Діяльність клубу повинна регламентуватися статутом та планом роботи. В статуті повинні бути обговорені мета та задачі клубу, питання членства, права та обов’язки. Роботу клубу повинна направляти рада. Із досвіду роботи Якутської ЦБС. Відділ нестаціонарного обслуговування центральної міської бібліотеки було перетворено в самостійний структурний підрозділ який отримав статус бібліотеки - клуба. Перед його співробітниками постали декілька завдань: перетворити заклад в центр культурного та духовного об’єднання та спілкування цієї категорії населення; організувати дозвілля цих груп користувачів з метою їх духовної консолідації; надати допомогу в роботі особам, які займаються проблемами соціального захисту непрацездатних. Вся діяльність цього підрозділу ЦБС є благодійною та милосердною за своєю метою, завданням та змістом; вона отримала офіційну назву “Книга-03” - книга, що приходить на допомогу людям, які потребують духовної підтримки. Із затвердженням нового статусу, в закладі почалася робота по виявленню потенційних користувачів та визначенні потребуючих бібліотечного обслуговування вдома. Основна інформація про їх кількість та місцезнаходження була отримана від Міського об’єднання інвалідів та Центру соціальної служби. У нашій державі люди похилого віку потребують і моральної, і матеріальної підтримки. Вони - наші батьки й матері, дідусі й бабусі - заслуговують на те, щоб про них дбали щодня, а не лише в День людей похилого віку.
Додаток № 1. "Гуманітарна політика бібліотек щодо обслуговування людей похилого віку" У геронтології найбільш поширеною є точка зору Всесвітньої організації охорони здоров’я: до людей похилого віку відносяться люди віком від 60 до 74 років, старими слід вважати людей, яким більше 75 років, а люди, яким виповнилося 90 років, можуть вважати себе довгожителями. Зарубіжні науковці розробили спеціальну модель можливостей цієї категорії читачів. Вона грунтується на таких показниках: Перша група - показники основних змін у житті, серед яких:
втрата колишнього становища та трансформація статусу; соціальна
ізоляція; вдівство; орієнтація на старіння; засмученість та незадоволення
життям. Так, наприклад, зі зростанням кількості людей похилого віку бібліотеки США стали пропонувати послуги для задоволення їхніх потреб. Клівлендська бібліотека понад 50 років тому запровадила відділ обслуговування дорослих і було відкрито Клуб для чоловіків і жінок кому за 60 під гаслом “Живи довго і отримуй від цього задоволення”. Успішна діяльність клубу стала початком для розробки аналогічних програм по всій країні. Програми, що стосувалися людей похилого віку за своїм обсягом переважали всі інші. Найбільш популярні - “Обговорення книг і дискусій”, “Проведення дозвілля”, “Здоров’я”. Національне дослідження в США показало, що розвиток обслуговування людей похилого віку не відповідає темпам зростання даної вікової групи. Стало зрозумілим, що їй приділяється менше уваги, ніж іншим групам.
Дані дослідження групувались за такими розділами: Позастаціонарне обслуговування, що полегшує доступ до фонду людям, які мають обмежені можливості пересування чи з будь - яких інших причин не можуть відвідувати бібліотеку:
наявність спеціальних ресурсів:
Групові програми:
Спеціальні види послуг::
Такі види послуг потребують наявності спеціальних ресурсів, таких як:
Спеціальні послуги:
Позастаціонарні форми обслуговування:
Програми групових заходів поза бібліотекою:
Групові заходи по бібліотеці:
Основу обслуговування людей похилого віку складають спеціальні ресурси і позастаціонарні форми обслуговування. Перед людьми похилого віку досить гостро стоїть проблема соціальної самотності, котра ще більше посилює почуття соціальної незахищеності та знедоленості. Специфіка ж бібліотечного обслуговування даної категорії читачів полягає у тому, що вони більш уразливі, гостріше потребують простого людського спілкування. Тому слід зупинитися на певних орієнтирах в етиці бібліотечного спілкування з літніми читачами. Воно не повинно зводитися до формального прояву люб’язності, хоч і це важливо. Бажаним результатом етики обслуговування є те, щоб читач вийшов із бібліотеки з приємним відчуттям задоволення, яке він отримує від читання одержаних ним у книгозбірні документів, щоб читач був задоволений відвідуванням бібліотеки, доброзичливим відношенням до нього. Повага до людей похилого віку як до читачів - багатомірне поняття,
яке реалізується в тому числі і через комфортні умови обслуговування.
До них відносяться: зручний розпорядок роботи бібліотеки, її зручне
розташування, надання читачеві можливості задовольнити свої запити
з найменшими витратами часу та зусиль, для чого потрібні відповідна
організація фондів, добре освітлення, стілець поблизу кафедри видачі,
без якого не може обійтися літня людина, послідовне розширення асортименту
послуг. Отже, повага до людської гідності, поважного віку, доброзичливість
та чутність - такі етичні вимоги, котрі стоять перед бібліотекарем
під час спілкування з читачами так званого “третього віку”. Бібліотека
повинна бути не тільки інформаційною, культурною та освітньою установою,
а й вогнищем милосердя.
Щоб впорядкувати та систематизувати роботу з цією категорією читачів доцільно було б розробити програму “Милосердя”. Основні пункти цієї програми можуть бути такими:
В обслуговуванні людей похилого віку перевагу слід, перш за все, віддавати індивідуальному підходу, що обов’язково передбачає двобічну спільну роботу в процесі спілкування. Адже важливо не тільки запропонувати потрібну книгу, а й підтримати бесіду на будь - яку тему, що цікавить читача. Часто побічні вбачають у бібліотекареві і лікаря, і психолога, і людину, до якої можна звернутись з різними проханнями. В умовах відкритого доступу індивідуальній роботі з людьми похилого віку притаманні особливості, що характерні лише для цієї групи користувачів. Читачі - літні люди - неохоче користуються відкритим фондом, вони вважають за краще брати літературу за рекомендацією бібліотекаря, а водночас не підпадаючи під прямий цілеспрямований вплив бібліотечного працівника. Бібліотекар впливає і здійснює індивідуальну роботу диференційовано, засобами наочної та усної інформації, організацією публічних заходів. Особливо старанно необхідно підходити до розкриття книжкових фондів. Найбільш ефективним є комплексний метод організації виставкової роботи. Перспективні виставки - стелажі з підбором книг визначених жанрів - драматургії, поезії, мемуарної літератури тощо. Головне завдання бібліотек - задовольнити їхню потребу, проводячи з цією метою різнобічну масову роботу, організуючи дозвілля. Творчого ставлення бібліотекарів потребує сфера дозвілля цієї категорії читачів, матеріальний стан яких, як правило, не дозволяє робити витрати на театри, кіно, придбання книг у власність і . ін. Так, у бібліотеці можна провести благодійний вечір - зустріч з людьми похилого віку “Літа на осінь повернули...”, організаторами якого можуть стати бібліотека і відділ соціального забезпечення. Під час проведення цього заходу доречно організувати зустріч літніх людей з керівниками відділу соцзабезу та його служб, знайомство з працівниками бібліотеки, її фондами. Доцільним стане розповідь про кожного з присутніх (мається на увазі люди похилого віку). Цікавими і незабутніми стають такі вечори для людей похилого віку не лише завдяки можливості поділитися враженнями про прочитане, а й поспілкуватися між собою. Вже традиційним для всіх стало проведення Днів людей похилого віку, мета яких - виховувати уважне ставлення, повагу і любов до людей старшого покоління. До цього свята бібліотеки можуть організувати тематичні вечори відпочинку “Зрілість - це наша юність з мудрими очима”, “Щоб осінь була золота”, вечір вшанування “Вшануймо людей похилого віку”, урок моралі “Бережіть літніх людей”. Бібліотеки України проводять велику пошукову роботу щодо відновлення історії свого краю, окремих населених пунктів, родоводів, запису свят, обрядів, народних звичаїв, пісень, прикмет, говірок тощо. Неоціненну допомогу в цьому бібліотеці можуть надати саме люди похилого віку. Хто, як не вони, знають фольклор, народні наспіви і залюбки поділяться своїми знаннями з користувачами бібліотеки. За активною участю людей похилого віку радимо провести вечір “Давні звичаї та обряди мого села”. На вечір слід запросити старожилів селища, райцентру, міста, які поділяться своїми спогадами про минуле, про звичаї, що канули в забуття, але відродження яких вкрай необхідне сьогодні для повернення культурних традицій і духовних скарбів. В приміщенні бібліотеки, відповідно прикрашеному, буде йти щиросердна бесіда двох поколінь. Дуже важливо під час проведення масових заходів з цією категорією користувачів не забувати про зв’язок поколінь. Адже літні люди найчастіше сприймаються у родинних стосунках. Допоможуть цьому родинні свята, сімейні портрети. Радимо провести вечір сімейного портрета на тему “Століть з’єднуюча нитка...”. Мета цього заходу - нагадати присутнім, що не можна знати історію країни, не знаючи історію конкретної сім’ї. На вечір запрошуються усі покоління найбільш відомих сімей. Для оформлення слід використати фотографії, сімейні реліквії. Найбільш поширеною формою міжособистісного спілкування в бібліотеці є клуби за інтересами. Літніх людей можуть об’єднати клуби “Поговоримо по щирості”, “Діалог”, “В колі друзів”, “Ветеран”, “Надія”, тощо. Теми засідань - найрізноманітніші. Людям похилого віку подобається те, що пов’язане з роками їхньої молодості, хай буде це книга, пісня, розповідь про певний період історії. Важливим в роботі бібліотек є формування позитивно - зацікавленого ставлення суспільства до людей похилого віку. І не лише 1 жовтня - в День людей похилого віку. Бібліотеки в змозі виховувати читачів у повазі до людей старшого покоління. Це можливо і під час проведення публічних заходів з етичних проблем, популяризація літератури різного характеру. Кожна бібліотека має скласти свою програму Свята 1 Жовтня, включивши до неї найцікавіші заходи, аби повною мірою продемонструвати усе найкраще з того, що напрацьовано.
Додаток № 2. "З ПОШАНОЮ Й ТУРБОТОЮ". Досвід публічних бібліотек м. Херсона в обслуговуванні людей похилого віку Допомогти людям похилого віку знайти нові мотивації у житті, зруйнувати бар’єри самотності (втрачаючи зв’язки з трудовим колективом, виросли і живуть окремим життям діти...) - мета благородна і варта тих зусиль, що докладаються для цього нашими бібліотекарями. Маємо на цій ниві вже й певні здобутки. Тож не випадково, що із 20-ти ЦБС, що діють на Херсонщині, базою семінару - практикуму “Особливості обслуговування людей похилого віку в бібліотеках області” (червень, 1999 р.) було обрано саме Херсонську міську ЦБС. Учасники семінару мали можливість познайомитися з діяльністю органів соціального захисту Херсонщини; прослухати лекцію фахівця про узагальнені психологічні характеристики людей похилого віку; отримати консультацію на тему “Бібліотека і люди похилого віку: сприяння соціальній адаптації та духовному збагаченню”; прослухати бібліографічний огляд “Жити - не старіючи” тощо. Узгоджуючи свою роботу із завданнями, визначеними обласною програмою “Ветеран” (діє з 1996 р.), бібліотеки створили власні програми обслуговування літніх людей та осіб з обмеженими можливостями відвідання книгозбірень “Милосердя”, розраховані переважно до 2000 року, які визначають обсяги та методику обслуговування вдома читачів, які цього потребують, індивідуальну бібліотечну та інформаційну роботу, організацію дозвілля. Програми передбачають конкретні кроки щодо розширення соціальної функції бібліотек, координацію діяльності у цій сфері з іншими державними та громадськими інституціями міста, запровадження найбільш ефективних форм роботи. Вивчаючи читацькі уподобання літніх людей, бібліотеки провели соціологічне опитування на теми: “Ваше ставлення до розміщення фонду в бібліотеці” (система відкритого доступу); “Люди похилого віку в сім’ї”; “Ваше ставлення до бібліотеки”. Кожне таке міні - дослідження дозволяє глибше пізнати читацькі інтереси, потреби, побажання людей похилого віку, дає поштовх до нових ідей з метою їхнього повного задоволення. Серед потенційних читачів похилого віку завжди є такі особи, які внаслідок свого фізичного стану не можуть відвідувати бібліотеку (інваліди, хворі, літні). Через соціальні служби, поліклініки, опитування читачів кожна наша бібліотека виявила і взяла на облік таких людей з метою налагодження їхнього обслуговування вдома - як безпосередньо бібліотечними працівниками, так і з залученням книгонош. Особливе визнання здобув досвід “Служби уваги”, створеної в бібліотеці - філії № 9. “Душу зцілювати добром” - такий девіз “Служби уваги”. Завдання ж її визначено такими словами: “Підтримати добрим словом людину, що потрапила в біду, часто так само важливо, як вчасно перемкнути стрілку на залізничному шляху: лише один дюйм відділяє катастрофу від плавного й безпечного руху по життю” (Бічер). “Служба уваги” - це програма поглибленої роботи з групою самотніх літніх людей, інвалідів. Вона базується на використанні цілком традиційних форм бібліотечної роботи: книгоношення, бесіди, індивідуальне інформування, складання тематичних добірок, рекомендаційних списків літератури тощо. Бібліотекарі виділяють в “Службі уваги” три напрямки: бібліотечний, “тимурівський”, “лікар Айболить”. Для читачів, яких обслуговують вдома, складаються списки нових надходжень, в т. ч. розписуються публікації з періодичних видань, щоб можна було замовити книгу, журнал чи газету, які зацікавили. До книгоношення залучаються добровольці з числа читачів, що дозволяє розширити коло спілкування. Для тих, кого обслуговує “Служба уваги” створено банк даних фактографічного характеру, що включає відомості про медичні, навчальні, реабілітаційні центри, службу побуту, розклад та маршрути громадського транспорту. магазини тощо. Таким чином бібліотека взяла на себе функцію своєрідного координаційного центру, з’єднуючої ланки між різноманітними комунальними, соціальними, медичними службами і читачами. Одним із важливих своїх завдань бібліотекарі вважають формування довірчих і шанобливих відносин між бібліотекою і читачами, що можуть реально вплинути на ставлення суспільства до самотніх літніх людей, інвалідів. Щоб привернути увагу громадськості до проблем цих людей, у філії № 9 було оформлено книжкові виставки: “Свята наука - почути один одного”, “Мої літа - моє багатство”, “Милосердя не буває надмірним”. Одним із найважливіших факторів ефективності цих експозицій бібліотечні працівники вважають те, що їм вдалося, залучивши читачів, організувати декілька лікарських консультацій для опікуваних “Службою уваги”. Своєрідним доповненням цієї роботи є “Служба взаємовиручки” - картотека, де збираються відомості про ліки, якими можуть поділитися чи обмінятися читачі, та “Служба добрих знайомств” - встановлення, за бажанням користувачів, особистих контактів між людьми, що мають спільні інтереси (наприклад, до нетрадиційної медицини чи філателії). Під час проведення будь - якого публічного заходу бібліотекарі намагаються залучати й своїх підопічних, надають їм можливість виступати з повідомленнями, передати для експонування на виставках свої вироби та ін. Прикладом може бути підготовлений підопічною “Служби уваги” колишньою вчителькою В.Царьовою чудовий поетичний калейдоскоп “Слова освічення, кохання” до літературного вечора “Невичерпне чудес джерело - серце матері”. На формулярах читачів, охоплених “Службою уваги”, робиться помітка
“С.У.” і вказується прізвище бібліотекаря, який опікає цю людину. Знайомство та хобі старших читачів, визначення серед них тих, хто має бажання зустрічатися в стінах бібліотеки, завершилося створенням клубних об’єднань. Зараз в ЦБС діють вісім клубів за інтересами для людей похилого віку. Дбаючи про наочну пропаганду літератури, бібліотекарі завжди пам’ятають про специфічні інтереси старших користувачів. Їм призначаються книжкові виставки, тематичні полиці, перегляди: “Люди з планети Зрілість”, “Книжкова полиця наших прабабусь”, “Держава - гарант соціального захисту” (пенсійне законодавство сьогодні); “Рекомендує юрист...”, “Рекомендує лікар...”, книжкова виставка - аптека “Запах зілля з бабусиних долонь” (книжкову експозицію доповнюють зразки лікарських рослин), виставка - продаж дарів природи, вирощених читачами за порадами, опублікованими в книгах і в періодиці. От і учасники обласного семінару - практикуму не лише стали свідками бенефісу читача - ветерана Ю. Моздолєвського “Море - моя доля”, а й познайомилися з книжковою виставкою - диптихом, розрахованою на людей похилого віку “Єдність всесвіту душі і тіла”, лейтмотивом якої стали слова Вольтера: “Для дурня старість - тягар, для неука - зима, а для гідної людини - золоті жнива”. Серед розділів експозиції - “Зоріти іншим”, “Каскад державних зобов’язань”, “На згадку приходить минуле”, “До здоров’я - аби не згасли посмішки”. Помічено, особливою популярністю ці стенди користуються у сільських,
селищних бібліотеках та філіях, розташованих у відділених районах
міста.
С надеждой в сердце,
Додаток № 4. "Вік життю не завада". Книжкова виставка. Нет возврата на жизненном пути. Ломкий мост времени, по которому
мы проходим, погружается в вечность с каждым нашим шагом.
Розділ 1. Старість. Молодість. Вічні поняття. "Надо постареть, чтобы стать добрее; я не замечаю никогда ошибки, которой я уже не сделал бы."
Розділ 2. Золота осінь життя... "Найгірша річ пов’язана зі старінням - це те що ви залишаєтесь молодим"
Розділ 3. Як були ми молодими... "О, возраст осени! Он мне Дороже юности и лета."
Додаток № 5. "Як перемогти старість". Книжкова виставка. Горе не ведающему и слабому творению, разум которого опьянен гордостью
молодости и не видит старости! Скорей поворачивай колесницу, я хочу
вернуться. Что мне до забав и удовольствий, когда я будущее жилище
старости!
Розділ 1. Бережи здоров’я з молоду. "Морщины на лбу неизбежны, но пусть их не будет на сердце. Дух не
должен стариться."
Розділ 2. Старіння, активне довголіття і ліки "Наша старость - это ноги в тепле, Розділ 3. Книги вашої молодості "Книги доброму научили меня,
Додаток № 6. "СУПЕРБАБУСЯ". Конкурсна розважальна шоу-програма. Грає сучасна музика. На сцену виходять ведучі - Він та Вона. Він: Добрий вечір, рідні! Вона: Ми завжди раді, коли на ваших обличчях посмішки та сподівання чогось незвичайного... Він: Тому і сьогодні постараємося оправдати ваші сподівання! Ми вітаємо вас на конкурсній програмі “Супербабуся”! Це свято ми присвячуємо вам, дорогі і милі жінки. Бажаємо вам щастя, побільше вдачі, везіння і всього самого доброго! Вона: Я із задоволенням приєднуюсь до твоїх поздоровлень, але наш читач, мабуть в нетерпінні... Він: Чим довша розлука - тим радісна зустріч Вона: Бабулечка, бабусенька, бабуня або просто ба... - так ми ласкаво називаємо нашого доброго друга, заступницю, виховательку, казкарку, зберігача домашнього вогнища - бабусю. Він: Статистика підрахувала, що бабуся, що доглядає сім’ю, миє в середньому протягом року 18 тисяч ножів та виделок, 13 тисяч тарілок, 8 тисяч чашок, а загальна вага посуди, яку переносить з кухонної шафи до обіднього столу та назад за рік досягає 5 тон!... Вона: Зачекай - но! Ми так і домовилися. Ти про якісь побутові проблеми, про якісь цифри, а у нас свято. Він: Ось наші читачі і відчують різницю між буднями та бажанням свята! Бо жити, не чекаючи його не можна. Вона: Переконав. Продовжуй! Він: За допомогою крокоміру вдалося установити, що в середньому бабуся вдома та під час покупок протягом року проходить 2 тисячі кілометрів. А якщо бабуся ще й працює?! Вона: Словом, бабуся - це бабуся! Він: Дозволь тобі заперечити. Це ще й загадкова, неповторна,
чарівна жінка... Вона: якій і присвячуємо ми сьогоднішній вечір! Він: Зустрічайте учасниць конкурсної шоу - програми “Супербабуся” Вона: Під № 1 виступає... Він: № 2 випав за жеребкуванням... Вона: Учасниці конкурсу представлені. Тепер познайомимося з ними поближче. (Звертається до однієї з конкурсанток) Ваше ставлення до того, що в одному з поселень 118 чоловіків створили клуб зятів? Його головна задача - допомогти установити терплячі стосунки з тещею. Як ви самі почуваєтесь в ролі тещі? Він: А я своє запитання хотів би задати учасниці під № ....
Яку сім’ю ви вважаєте ідеальною? Вона: А зараз я попрохаю помічників підготовити все до першого
конкурсного завдання. Він: Перший конкурс ми назвали “Секрет”. В чому його задача?
Кожна учасниця приготувала для вас по подарунку - секрету, а що
це за подарунок необхідно відгадувати, вам, дорогі читачі. Той,
хто відгадає, одержить в нагороду “відгадку”. Кожній учасниці ви
можете задавати навідні питання, наприклад: чи можливо цей подарунок
з’їсти? він із дерева чи ні? для дітей чи дорослих? і т.д. Вона: Друге завдання має назву “Пісні моєї юності”. Ви, мабуть, замітили, що пісні минулих років знову вертають до людей. Я думаю, це зовсім не випадково. Це ностальгія за чистим, світлим, добрим, навіть наївним. Він: Ви тільки згадайте: “Если я тебя придумала, стань таким,
как я хочу...”. Або це (підтанцьовуючи): “Жил да был черный кот
за углом...” Він: Якщо у когось будуть труднощі з відповіддю, ви, дорогі читачі, можете допомогти. Найбільш активні отримають призи. Вона: Починаємо! Прошу перший музикальний фрагмент. Він: Два конкурсних завдання позаду - настав час представити журі. Вона: Кому сьогодні не позаздриш, так це журі, всі відпочивають,
а у них робота в повному розпалу. Він: В залі також присутні представники організацій - спонсорів цього заходу, і я з задоволенням назву їх вам... Вона: Поки наші претендентки на звання “Супербабусі” готуються,
ми пропонуємо вам ерудит - розминку. Я буду задавати вам питання,
а ви швиденько відповідайте. Він: Підійшов час наступного завдання. Вона: Сподіваюсь, конкурсантки готові? Прошу на сцену! (Спортивний марш). Він: Як ви вже здогадалися по зовнішньому вигляду учасниць - це СПОРТИВНИЙ КОНКУРС. Вона: Необхідно буде виконати декілька завдань. Прошу асистентів роздати учасницям конверти. Він: Шановні конкурсантки, в кожному з ваших конвертів знаходиться однакова кількість піктограм, тобто малюнків, що представляють різні види спорту. Чим більш ви дасте відповідей, тим більше балів присудить вам журі. Вона: А поки ви думаєте ми пропонуємо читачам конкурс на кращого знавця української народної пісні та романсу. Я буду називати закінчення віршованих строчок, а ваша задача - швиденько згадати та прочитати вірш. Отже почнемо. 1. Він: Час вийшов. Прошу першу учасницю. Які види спорту вам
знайомі? Вона: Ну що ж, вийшло не погано. А зараз з’ясуємо, чи знайомі ви з автомотоспортом, знавцями якого чомусь вважають себе всі чоловіки. Тільки не лякайтесь. Визнайте, ви, мабуть, частенько поруч з чоловіком, сином, онуком, коли вони вбивають цвяхи, ви обов’язково поруч. Він: Прошу асистентів! Вона: Зараз кожній з вас я покажу одну з частин цієї техніки.
А ви повинні назвати її. Він: Непогано ви справились і з цим завданням, а тепер подивимося,
чи влучні у вас очі? Вона: Поздоровляю, в влучності ви не поступитесь самим задерикуватим
онукам! Це й зрозуміло, бо звання “Супербабуся” зобов’язує. Але
є ще один іспит. І знову прошу на сцену наших помічників. Він: Необхідно як можна швидше одягнути зброю льодових лицарів одного з мужніх видів спорту. Піднята рука послугує сигналом, що завдання виконано! Зрозуміло? Вона: Приготуйтесь! Почали! Він: Отже, є перший сигнал! Швидше за всіх закінчила завдання учасниця під № ... Зачекаймо інших. Вона: Ось вона, наша молодецька хокейна команда. Він: Видовище незвичайне! Нехай не всі частини костюму знаходяться на своїх місцях, але наші бабусі не розгубилися і знайшли їм пристосування там, де вирішили за потрібне! Віддамо належне їх винахідливості! Вона: Ви чуєте цей шквал оплесків? Ви їх заслужили. Дякуємо.
А зараз можете йти готуватися до наступного іспиту. Він: Невеличка інформація для вас читачі! З учасницями нашої шоу-програми ми умовилися, що результати конкурсів будуть оголошені без них, щоб наші жінки до кінця вечора не знали своїх балів і не переживали. Вона: Слово журі! Він: А зараз оголошуємо невеличку літературно - гумористичну
вікторину. Вона: Час перейти до смачного конкурсу, де суддями будуть наші читачі. Без чого неможливо представити люблячу бабусю? Звичайно без пирогів. Він: І вас, і наше журі пригощають бабусі-кулінарки. Вона: Свято наше майже дійшло до кінця, тому необхідно підвести підсумки. Розпочинаємо голосування. У кожного гостя нашого свята в руках запрошення. Я буду називати імена учасниць, а ви віддайте свій голос, в цьому випадку - запрошення, один-єдиний, тій, що сподобалася вам протягом вечора більше всього. Він: Шанувальники учасниці під № 1 віддають свої голоси,
прошу асистентів зібрати “голоси”. Вона: Приємно бачити радісне оживлення в залі! Він: Журі закінчує підрахунок. Ім’я “Супербабусі глядацьких симпатій” уже відомо, Але прошу вас запастись терпінням, через декілька хвилин нам назвуть ім’я! Вона: А поки що розіграємо приз для глядачів. Цей приз одержить
той, хто більше всього назве казок, де діюча особа - бабуся. Він: Наш вечір закінчується. Я прошу всіх учасниць вийти! Вона: Хто ж став володарем звання “Супербабуся”? Також дізнаємося “Супербабуся глядацьких симпатій”. Він: Просимо піднятися голову журі!
ЛІТЕРАТУРА 1. Босякова Л. Вызываем “Книгу - 03” // Библиотека - 2000 - № 10
- С. 62-64 |