Екологічна освіта - основа третього тисячоліття Методико-бібліографічні матеріали [2002] Додатки:
Україна, як і кожен її регіон, має своє, характерне лише для неї обличчя, яке визначається природою, рельєфом, грунтами, рослинністю, ріками та озерами. Природа впливає на господарську діяльність і світогляд людей, їхні вірування, звичаї, традиції і побут. З нею пов'язані різні ритуали, повір'я і численні свята, наприклад, русалії, Зелені свята, Івана Купала та інші. Культуру будь - якого народу, в тому числі й українців, не можна зрозуміти, не звертаючись до історії розвитку його взаємин з природою - єдиним і незамінним джерелом матеріальних і духовних благ. Колись наші пращури жили в повній гармонії з природою і складали її невід'ємну частину. У пращурів існував культ природи і її обожнювання. Навіть дерева і трави вони сприймали як щось живе. Предки - язичники поклонялися Сонцю, Місяцю, Вогню, Воді, Вітру, Грому і Блискавці та іншим стихійним силам природи. Віками діди - прадіди обожнювали рідну землю, поливали її не лише потом, а й кров'ю, берегли ниви як зіницю ока. Удосконалюючи техніку і технології, людство зробило багато наукових відкриттів. З одного боку, це привело до підвищення благоустрою людей в багатьох країнах, з другого - створило серйозні проблеми. Протиріччя між цивілізацією і культурою, користю та смислом, наукою і моральністю турбувала прогресивних людей XIX сторіччя. Так, наприклад, Лев Миколайович Толстой в своїх "Щоденниках" писав, що "майже всі технічні удосконалення задовольняють або егоїстичним прагненням до особистої насолоди, або сімейній, становій, народній, державній гідності". Після трагічного 1917 року насильство над землею, ріками і лісами стали в колишньому СРСР повсякденною нормою. Все це обгрунтовувалося комуністичною ідеологією. Сталін і його соратники та послідовники хотіли керувати не тільки людьми, а й природою, намагалися здивувати світ гігантськими "будовами комунізму", штучними морями і каналами. Варто лише згадати будівництво водойм на Дніпрі, каналу Дунай - Дніпро і Очаківської греблі, осушення боліт Полісся і випрямлення русел малих річок, розорювання заплав та крутосхилів тощо. Тепер у господарський обіг в Україні втягнуто 92% території і практично вже немає жодного гектара екологічно чистої землі. Щорічно об'єм забруднюючих речовин, який припадає на 1км2 території, в 3,2 рази вищий, ніж у країнах Західної Європи. Внаслідок катастрофи на ЧАЕС понад 5 млн. га забруднено радіонуклідами. В містах лавина сміття і скрізь спостерігається надмірне шумове і теплове забруднення довкілля. Над промисловими центрами і містами постійно висять хмари диму, сажі, вихлопних газів та різних газоподібних відходів виробництва з величезною кількістю хімічних речовин. Більшість підприємств обладнані малопотужними очисними спорудами, а деякі їх взагалі не мають. Майже 50% ріллі пошкоджується водною і вітровою ерозіями, зникають деякі види рослин і тварин, зникають малі і замулюються середні та великі річки. Внаслідок забруднення довкілля і вживання забруднених продуктів харчування поширюються різні хвороби і скорочується тривалість життя. Все це - результат недбалого ставлення до природного середовища. Наш багатостраждальний і довготерпеливий народ ще може чекати кращих часів, але отруєна і зруйнована природа України чекати вже не може. Ось чому у 1990 році Верховна Рада України змушена була визнати територію нашої держави зоною екологічного лиха. Наша держава повинна розглядати проблему оздоровлення довкілля як одну з найважливіших умов виживання нації. Цілком очевидно, що без виховання національно свідомих і екологічно грамотних громадян вирішити цю проблему неможливо. Це обов'язок кожної культурної людини, складова частина її світогляду, який потрібно виховувати з перших років життя, починаючи з дитячого садочка. Завдання полягає в тому, щоб переконати кожного у необхідності виконання елементарних правил природокористування в побуті, на лоні природи і на робочому місці. Важливо вже з дитинства виховувати у дітей відповідні естетичні смаки, щоб вони розуміли і вміли бачити красу довкілля, узнавати рослини, дерева і кущі "в обличчя", були здатними читати "зелену книгу" природи. Необхідно вчити їх розуміти природу так, як ми вчимо їх грамоти, розвивати любов до рідної землі без дрібної корисливості, виховувати вміння духовно збагачуватися від спілкування з лісами і полями, ріками і навіть комахами. Любов до України і її природи - поняття нероздільні, і починається вона з того куточка землі, де людина народилася, живе і працює. Від рівня знань, культури і патріотизму залежить, чи зуміємо ми залікувати криваві рани природи, чи вистачить у нас снаги, щоб зазеленіли молодими лісами і садами всі пустирі, відродилися ріки і водойми. Пейзаж України взагалі і кожної ділянки окремо - це такий же елемент національної культури, як і все інше. Наші ландшафти - продукт людської діяльності. Екологічна культура - складова частина загальної культури народу. Наше завдання - перетворити територію України в квітучий сад, а для цього потрібно працювати. Сила патріотизму кожної людини прямо пропорційна кількості вкладеної нею праці на благо рідної України. У спадщину від колишнього СРСР незалежна Україна одержала глибоку екологічну, економічну і духовну кризу, яка з року в рік поглиблюється. Про рівень екологічної культури нашого населення яскраво свідчить стан міських газонів, скверів, парків і лісопарків. Без поширення екологічних знань, виховання національно - свідомих громадян і любові у них до природи, тобто Батьківщини, вирішити цю надзвичайно складну проблему неможливо. "Oikos" - з грецької - "дім, житло", "logos" - "слово". Звідси - "екологія": "слово про дім". Екологія - це не абстрактне поняття, не віддалені катастрофи та катаклізми, а все, що оточує нас, що має відношення до кожного, - проблеми середовища нашого мешкання. Можна прожити без багатьох досягнень науково - технічного прогресу. Без природи, без чистого повітря, неотруєної їжі та води прожити неможливо. Зберегти ж планету придатною для життя людей можливо лише в тому випадку, якщо кожний житель планети зрозуміє просту істину: "Ставлення до природи не вимірюється зразу глобальними масштабами - до лісу, води, землі. В цьому ставленні завжди присутня проміжна ступінь - моє відношення до одного єдиного дерева, до літра чистої води, до жмені родючої землі... Охороняючи щось одне, ми... сприяємо збереженню природи в цілому" (В. Данилов). Причина екологічного лиха та катастроф криється перед усім у свідомості
людей, перевернута шкала цінностей, де на першому місці стоїть не
любов до всього живого, не досягнення гармонії з природою, а збільшення
споживання природних багатств "на душу населення", бездумне
"підкорення та перетворення" та образ людини як повновладного
і безконтрольного "царя природи". Екологічна культура охоплює:
Наукові й моральні ідеї бережливого ставлення до природи закладаються і формуються у процесі навчання на уроках, а їх подальший розвиток, розширення і поглиблення удосконалюються в позаурочній роботі. Хто, як не бібліотекарі, допоможуть дітям побачити і зрозуміти цей прекрасний світ, визначити свою позицію у взаємовідносинах з природою, тому що без бібліотекаря вони не знатимуть, що на лугу росте не просто трава, а лікарські рослини; що спів солов'я відрізняється від співу зяблика або великої синиці - бо книга природи відкрита для всіх, по справжньому доступна лише тим, хто здібний зрозуміти її мову. Тому бібліотека повинна постійно приділяти увагу популяризації та пропаганді екологічних знань. Головна вимога до цієї роботи - систематичність. Складовою екологічного мислення повинно бути милосердя в широкому розумінні цього слова, милосердя до всього живого: до квітки, до метелика, до людини. Милосердя повинно стати нормою життя, станом душі, а не пожертвою чи милостинею, які подають час від часу. Вмістити в своєму серці весь всесвіт, яким править не ненависть, а любов, і бути милосердними до природи і один до одного. З метою активізації та задоволення потреб в екологічній інформації необхідно розробити програму роботи бібліотек району, що розрахована на 2 роки. Це дозволить дотримуватись послідовності в одержанні знань, що покращить їх засвоєнню. Програму необхідно складати згідно із шкільним курсом екології, що слугуватиме своєрідним доповненням до нього. Екологічна освіта базується на декількох принципах: усвідомлення єдності системи "природа - суспільство - людина", де людина - це частина природи і її розвиток є фактором змін самої природи. Це розуміння того, що людська історія є частиною історії народу. Важливими задачами програми є формування початкових уявлення та понять про навколишнє середовище, про клімат, рослинність, тварин рідного краю та України; про природу в цілому; про взаємозв'язок "природа - людина", про працю людей; про значення екологічних заходів; про зміцнення здоров'я. Основна мета програми - формування у користувачів комплексної системи знань про основи екології: інформування їх про екологічні кризові явища у світі, в Україні, в регіоні, в районі, в місті; виховання мотивів та звичок екологічної поведінки та дій щодо ставлення до природи. Для подальшого розвитку гнучкої системи сприяння екологічній просвіті необхідно використовувати "внутрішні" та "зовнішні" форми екологічної просвіти.
"Внутрішні" форми, тобто таке розкриття для аудиторії екологічної інформації та екологічних знань, які виходять із можливостей та методик діяльності самої бібліотеки: - огляди та перегляди літератури, - тематичні книжкові виставки:
Огляди літератури з екології одна з популярних форм роботи бібліотеки. - радимо провести День інформації "Екологія: тривоги та надії", який би включав:
До зовнішніх форм бібліотечної екологічної просвіти
належать ті форми, що адресовані конкретній аудиторії та основані: - конкурси
- вікторини
- екологічні уроки - лекції - семінари - турнір
- годину поезії
В бібліотеках цікаво провести: - бесіди
- літературно - музикальні вечори
- усні журнали
- круглі столи
- конференції
- ігри - подорожі, екскурсії на природу, КВН
- конкурси екологічних оповідань; - інсценізовані ранки по темам:
та інші заходи екологічної тематики.
На базі центральної районної бібліотеки або центральної дитячої бібліотеки доцільно створити екологічний інформаційний міні - центр (включаючи формування інтер'єру, довгострокового та циклічного планування діяльності, цільове комплектування фонду). Діяльність цього центру орієнтована на молодших школярів - з метою більш глибокого та систематизованого вивчення цією групою користувачів екології та пов'язаних з нею дисциплін, а також формування практичних навичок та розвиток пізнавального інтересу. На сторінках місцевої періодики центр може вести свою рубрику, де щомісячно буде інформувати жителів про екологічні проблеми району, міста та шляхи їх вирішення. В бібліотеках варто оформити екологічний куток. Для того, щоб оформити такий куток можна залучити дітей, разом з ними зайнятися пошуком малюнків, ілюстрацій, заготовкою природного матеріалу. Символом - емблемою цього куточка може стати зображення хворого земного шару, який діти різних національностей вирішили вилікувати. Прикрашає екологічний куточок книжкова виставка з яскравими ілюстраціями, біля якої "росте" берізка та притаївся зайчик. Оживити експозицію зможе моховиння, ялинові та соснові шишки, засушені квіти. А мудра Сова в кокетливому капелюсі підкаже як лікуватися без ліків, тобто лікарськими травами. На книжковій виставці "Поради мудрої Сови" експонуються не тільки книги, газетні та журнальні статті, але й засушені лікарські рослини. Для екологічного куточка діти можуть намалювати малюнки за мотивами тільки що прочитаної книги. Найбільш вдалі малюнки можна буде побачити на виставках "Малюнки, які підказала книга", "Ми читаємо та малюємо". Бібліотекам необхідно скооперувати свою діяльність з відділами по охороні природи та разом проводити екологічні огляди - конкурси на кращу бібліотеку з екологічної освіти населення. Для участі в конкурсі бібліотекам необхідно надсилати матеріали (яскраві фотоальбоми, дитячі малюнки, плакати, та інші матеріали, що давали б можливість ознайомитися з роботою бібліотек у галузі екологічної освіти). Цей конкурс покаже загальну картину щодо роботи бібліотеки в галузі екологічної освіти та дасть можливість обмінятися досвідом. Доцільно оголошувати конкурс у листопаді - грудні для того, щоб у Всесвітній день охорони навколишнього середовища (5 червня) оголосити результати конкурсу. Необхідно відображати діяльність бібліотек ЦБС з екологічного напряму роботи в засобах масової інформації.
Додаток 1. "Народна традиційна медицина України". Усний журнал. Зміст усного журналу. Перша сторінка журналу - "Традиційні медичні знання українців": роздуми про раціональне в медичних пізнаннях і в організації невідкладної допомоги наших предків.
Друга сторінка журналу "З глибини віків":
Третя сторінка нашого журналу. Слово нашим дослідникам.
Додаток 2. "В долі природи - наша доля". Книжкова виставка. Природа - це книга, яку треба прочитати і правильно зрозуміти...
Розділ 1. Вікно радості. "Екологія - це коли люди усміхаються" Розділ 2. Що ми залишимо нащадкам? "... в Природе мировой, Розділ 3. Природа - наш дім "Людино, бережи мене!
Додаток 3. "Екологія краю: тривоги та надії". Книжкова виставка
Ти ж - цар природи! Розділ 1. Природа під охороною закону. (Література про охорону природи). "Бережімо, люди, землі, води, Розділ 2. Тиша тишу по імені кличе. (Заповідні місця України, області, району). "Все на землі, все треба берегти, Розділ 3. Про природу тихим словом.(Поети про природу). "Схаменіться, будьте люде, Розділ 4. Екологія майбутнього: перспективи вирішення проблем. "Природа не терпить неточностей і не прощає помилок."
Додаток 4. "Що ми знаємо про тварин?" Конкурс - вікторина.
Список літератури
|