ХАРКІВЩИНА: WEB-проект Харківської обласної універсальної  наукової бібліотеки

« Методичні матеріали

 

Бібліотека сімейного читання

Методико-бібліографічні матеріали [2007]

Додатки:

  1. Цільова комплексна програма
  2. Досвід роботи бібліотек сімейного читання Росії.
  3. Досвід роботи Центральної бібліотеки для дітей ім. Ш.Кобера та В.Хоменка м. Миколаєва
  4. АНКЕТИ ДЛЯ БАТЬКІВ: А ВАША ДИТИНА ЧИТАЄ У БІБЛІОТЕЦІ?
  5. ЧИ ЗНАЄТЕ Ви свою ДИТИНУ?
  6. Положення про конкурс „Сімейні читання родини”
  7. Досвід роботи бібліотеки сімейного читання Дзержинського району м. Харкова.

 

...Хай вогнище наше горить, не згасає,
  Домашнім теплом всі серця зігріває,
  Уся мудрість книг об’єднає родину
  У прагненні знань та читання донині...

Щоб привернути увагу громадськості до проблеми сім’ї, до захисту її прав та з метою посилення відповідальності суспільства і, зокрема, батьків за долю дітей, їх всебічний розвиток та прояв здібностей Світовий Конгрес Українців оголосив відзначення дня української родини щорічно - 14 жовтня у день свята Покрови Пресвятої Богородиці .

Кожна сім’я – особливий світ, де ціннісні орієнтири батька, матері, старших у сім’ї відчутно позначаються на індивідуальних, читацьких, навчальних, а найбільше – на життєвих устоях дитини. Привернення уваги до проблем сім’ї, пошуки шляхів співробітництва з кожною сім’єю, удосконалення виховних можливостей батьків і сьогодні залишається одним із надзвичайно важливих завдань сучасних бібліотек. Як своєрідні соціальні інститути вони мають підвищити роль бібліотекаря і книги в сімейному вихованні, в інтелектуальному розвитку і духовному збагаченні.

Дитяча книга – це особливий світ, який юний читач осягає і розумом, і серцем. Дуже важливо, щоб книга увійшла в його життя якомога раніше, тому що вона незамінна у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні душевності, моральності. Не менш важливий її аспект – освітній. Така функціональна багатогранність впливу книги на дітей потребує кваліфікованого, системного підходу до роботи з нею у школі, в бібліотеці і у сім’ї.

Сімейні читання – це своєрідна давня традиція інтелігенції. Це форма спілкування, в якій беруть участь як мінімум троє; дитина, батьки і автор книги. Сімейне читання – це розмова батьків з дітьми про мораль, стимулом якого є спільне читання творів літератури. Це монолог дитини, в якому вона роздумує над змістом твору, прагне виявити і виразити його моральну ідею.

Створення бібліотек по принципу сімейних – це не віяння моди, а необхідність сьогоднішнього дня.

Бібліотека – це своєрідний соціальний інститут, яка має підвищити роль книги у сімейному вихованні, в інтелектуальному розвитку і духовному збагаченні не лише дітей та юнацтва, але й кожного з членів сім’ї.

Що ж може зробити бібліотека? Як і чим бібліотекарі допомагають сім’ї, батькам в організації сімейного читання?

Насамперед, переконують батьків в тому, що читання дітей – це їх власна турбота. Адже загальновідомо, що корені розвитку особистості дитини закладаються у сімейному вихованні. Сім’я є тим первинним колективом, де дитина вперше засвоює норми моралі, правила співжиття, набуває перших навичок суспільної праці, де формуються її ідеали. Проблема „батьки і читання дітей” суспільно значима. Ефективність організації читання дітей стане вищою, а зміст – глибшим, якщо робота буде проводитися постійно.

Працівники бібліотек вивчають, як відносяться в сім’ї до читання дітей, що знають батьки про дитячу літературу, про роботу бібліотеки, якої допомоги потребують в питаннях виховання дітей. Адже, визначаючи книгу важливим фактором виховання, значна кількість батьків пов’язує читання дітей тільки з процесом навчання і обмежує коло читання дітей шкільними програмами. Основна ж маса цікавої дитячої літератури залишається поза їх увагою. Саме тому бібліотечні працівники спрямовують зусилля на підвищення загальної і педагогічної культури батьків, їх літературної і бібліотечно – бібліографічної грамотності.

Діяльність бібліотеки, спрямована на пізнання, самопізнання, творчий розвиток особистості, навчання та дозвілля, повинна проводитися в чіткій координації і кооперації всіх зацікавлених інститутів – бібліотеки, школи, сім’ї, центрів і служб для молоді, громадських організацій і установ, органів місцевого самоврядування. Девіз бібліотеки: „Будинок без книги – що будинок без вікон”.

Переконані, що створення позитивного інформаційного середовища, яке б забезпечувало підґрунтя для розвитку, пізнання та соціалізації дитини, можливе лише за умов чітко налагодженої координації основних зацікавлених соціальних інститутів: бібліотеки, школи та сім’ї.

Роботу з батьками слід проводити диференційовано. Враховувати вік дітей, форми і методи роботи з ними, організовувати різноманітні перегляди і огляди літератури, екскурсії, виступи на батьківських зборах, присвячених проблемам дитячого читання; проводити круглі столи, радіо і телевізійні виступи, знайомити батьків з тим, що читають їх діти.

Для дітей бажано проводити анкетування „Книги твоїх батьків”. В анкеті запропонувати два запитання:

  • Що читали твої батьки в твоєму віці?
  • Що радять почитати тобі?

За її результатами організувати книжкову виставку, створити кутки „Для вас, батьки”, „Батькам про дитяче читання”, „Читання в сімейному колі”, де експонується література з цих питань, рекомендаційні списки художньої і науково – пізнавальної літератури для дітей. Ефективними є індивідуальні запрошення для батьків до бібліотеки для бесід, ознайомлення з новими надходженнями, для участі в масових заходів, проведенні днів батьків у бібліотеках.

Для батьків організовувати анкетування за такими темами:

  • „Бібліотека і сім’я”
  • „Послуги бібліотеки. Якими їм бути”

Проведення заходів, розрахованих як на юних читачів, так і на їх батьків, здатне викликати інтерес до спільного читання, спільної творчості та інтелектуальної діяльності.

Тематика цих заходів має бути різноманітною:

  • книжкові виставки: „Улюблені книги наших батьків”, „Вам, молода сім’я”, ”Вчимося бути батьками”, „Весняні турботи в садку та в городі”;
  • виставка робіт мам –рукодільниць: “Добрих маминих рук творіння”;
  • виставка малюнків : “Моє родинне дерево”;
  • родинні свята: ”Роде наш красний, роде наш прекрасний”, „ Рід. Родина .Рідня”, „Сімейна енциклопедія”;
  • краєзнавчі години: ”Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього”;
  • дискусії : „Цінності сімейного життя – в чому вони?”, „Сім’я як джерело культури”;
  • дні сімейного відпочинку : “Всією сім’єю до бібліотеки”, „Азбука здоров’я сім’ї”;
  • театралізовані свята сімей : „Зі спортом дружить вся сім’я”, „Всією сім’єю – на свято книги”;
  • сімейні літературні ігри : „Сім’я. Дім. Побут. Дозвілля”, “Читаємо всією сім’єю”;
  • бібліографічні огляди: „Чи легко бути дитиною ?”, „Як допомогти дітям в навчанні”;
  • конкурсно-розважальна програма “Ну - мо бабусі”;
  • репродукції картин українських художників : “Постать матері незабутня”;
  • уроки народознавства :”Славна бабця, славний дід ,слався весь наш древній рід” , „А ми роду козацького”, „Сто ідей домашньому майстру”;
  • зустрічі за круглим столом : “Поспілкуємося разом”, „Бібліотека. Школа. Сім’я”;
  • брейн - ринг: ”Сім ’ я. Книга. Родина”;
  • літературні вечори: “Без щастя сім’ї, немає щастя на землі”, ”Сила родинного вогнища”, ”Душі людської доброта”.

В бібліотеці бажано створити тематичний куточок “Батьківський всеобуч”. Ввести в систематичну картотеку статей рубрику:“ Сімейне виховання”. Суттєвим доповненням може бути організація та популяризація виставок робіт декоративно – прикладного мистецтва, виготовлених руками дітей та їх батьків.

Важливо привернути увагу до таких тем, як:

  • Обереги рідного вогнища;
  • Моя земля – земля моїх батьків;
  • Роде наш красний;
  • Безцінні скарби моєї родини;
  • Реліквії моєї родини.

Цікавими будуть конкурси домашніх колекцій (марок, значків, поштових листівок), конкурси на краще написання та читання віршів, байок, епіграм, пародій.

Кожна книжкова виставка доповнюється рекомендаційними списками „Бібліотекар радить прочитати”.

Якщо до бібліотеки приходять батьки разом із дітьми дошкільного віку, бажано облаштувати у зоні відкритого доступу, поблизу робочого місця користувача, особливе затишне місце з метою збереження контакту батьків і дитини.

Фонд публічної бібліотеки, мета якої всіляко підтримувати сімейне читання, має задовольняти потреби у літературі як дітей, так і дорослих. Окрім того, він повинен сприяти підвищено рівня психолого - педагогічної культури батьків та стимулювати на основі використання книги сімейне спілкування. Сьогодні практично кожна публічна бібліотека може підібрати літературу з цих питань та надати її читачам. Найпоширенішим варіантом, що не потребує великих трудовитрат і може бути придатний у будь-якій ПБ, є організація у фонді відкритого доступу тематичного стелажа, присвяченого проблемам сім'ї.

Більш ускладнений варіант - створення тематичного комплексу літератури «Сім'я. Дім. Побут. Дозвілля» у зоні відкритого доступу + стелаж «Сім'я в художній літературі» або «Абонемент молодої сім'ї».

Зупинимося більш детальніше на організаційних питаннях. Комплекс «Сім'я. Дім. Побут. Дозвілля» може будуватися за такими пріоритетними напрямами:

  • Сім'я.
    Цю частину комплексу варто спрямувати на приділення уваги молодій сім'ї. Зокрема, радимо підібрати літературу за такими темами: молодим про шлюб та сім'ю; сімейне законодавство; психологія та етика подружнього життя; інтимний світ сім'ї; сімейне виховання.
  • Здоров'я.
    Тут збирається література з питань фізичного виховання, медичної грамотності.
  • Раціональне ведення домашнього господарства.
    Представляється література з питань організації побуту, інтер'єру, облаштування та ремонту квартири, кулінарії, майстрування, присадибного городництва тощо;
  • Організація змістовного сімейного дозвілля.
    Література даного розділу присвячена як питанням організації спільного сімейного дозвілля, так і окремим видам хобі.

Об'єднання таких блоків у цілісну систему стимулює інтерес користувачів до видань сімейної тематики, об'єднує їх, сприяє збагаченню проведення спільного дозвілля. Це допомагає і між особистісному спілкуванню читачів бібліотеки, об'єднанню їх у своєрідні мікро - клуби за інтересами. З цією метою у профілі фонду можна виділити «рубрики спілкування», наприклад, «Із досвіду наших читачів», «Із практики домашніх - майстрів», «Рецепти із покоління в покоління», «Новий телесеріал. Ваша думка» тощо.

Необхідно подбати і про художнє оформлення тематичних стелажів або комплексів, зробити їх привабливими. Вони мають постійно мінятися, поповнюватися, привертати увагу.

У випадку, коли бібліотека, виходячи із реальних потреб громади, своїх матеріальних та технічних можливостей, спеціалізується як бібліотека сімейного читання, відбувається докорінна перебудова усієї її діяльності.

Книжковий фонд розподіляється на чотири основні розділи:

  • повноцінний універсальний фонд літератури для дітей;
  • повноцінний універсальний фонд літератури для дорослих;
  • фонд психолого-педагогічної літератури;
  • фонд літератури на допомогу організації вільного часу, сімейного спілкування.

А вивчити потреби читачів, зорієнтувати комплектування на задоволення реальних запитів можливо за допомогою проведення бліц - опитувань користувачів. Варто особливу увагу звернути на читання чоловіків, проаналізувати передплату з цієї точки зору, а також чи достатньо періодичних видань для дітей.

А тепер розглянемо перелік послуг, які може надавати публічна бібліотека, що визначила пріоритетним напрямом своєї діяльності взаємодію з сім'єю.

Для організації змістовного дозвілля та читання сім'ї ПБ може запропонувати своїм користувачам:

  1. сімейний абонемент, до складу фонду якого «Сім'я. Домівка. Побут. Дозвілля» мають входити не лише пізнавальні книги для сімейного читання, видання з питань виховання дітей, а й художні твори, які розповідають про відносини між людьми, - створення сімейного затишку, дотримання родинних традицій, загальнолюдських цінностей, вирішення щоденних проблем;
  2. тематичні картотеки інформаційних матеріалів і дайджестів, електронні бази даних: «Сім'я. Діти. Суспільство», «Династії району», «Сімейна скарбничка», «Хатинка цікавої інформації»», а також БД в яких відображено матеріали щодо розвитку дітей з обмеженими можливостями, соціальних пільг, дитячих будинків сімейного типу;
  3. ігрові кімнати чи кімнати спілкування, де організуються перегляди відеокасет, діафільмів, читання вголос, дитячі свята, надаються у користування іграшки, розвиваючі ігри тощо;
  4. програми літніх читань «Влітку книжка не відпочиває», «Книжку влітку прочитай, в школі бали заробляй», «На природу - і читай»);
    роботу на комп'ютерах із використанням фонду мультимедійних розвиваючих програм, віртуальних ігор та довідкових видань;
    консультації для молодих батьків щодо формування разом із дітьми власної домашньої бібліотеки, розробки екслібрисів;
  5. участь в акції «Відпусти улюблену книжку (іграшку) у подорож», мета якої - добровільний обмін вже прочитаними книгами (іграшками) з власних колекцій із іншими учасниками;
  6. стати членами «Клубу вихідного дня» для участі у дитячих святах і вечорах;
  7. послуги «Центру сім 'Ї», з метою одержання психолого - педагогічної, медичної та правової допомоги;
  8. взяти участь у роботі «Школи молодих батьків», «Школи для майбутніх матерів» тощо.

Про послуги, що надає бібліотека, користувачі мають постійно інформуватися. До роботи об'єднань, що діють при бібліотеках, проведення заходів, надання послуг залучаються, окрім працівників бібліотек, й громадські організації, інституції, що опікуються проблемами сім'ї. За бажанням, перелік послуг можна урізноманітнити, аби тільки у бібліотекарів вистачило натхнення та завзятості.

Частіше за все одним із своїх завдань працівники бібліотек ставлять «залучити батьків до бібліотеки ... » Так, дійсно, це дуже важливо, але з якою метою? Щоб «навчити»? Інформувати? Надати пораду?

Корисність зазначених завдань не викликає сумнівів. Але вирішити їх можливо тільки тоді, коли у домівку наших дітей повернеться забута та втрачена традиція сімейного читання - спільного прочитання книги, спілкування втрьох: дорослого, дитини і ... Франка, Пушкіна, Стівенсона - це вже питання вибору. Лише у цьому випадку у членів сім'ї виникне потреба разом поміркувати про книги, знадобиться порада професіоналів, з'явиться бажання набути навичок вибору та пошуку інформації тощо.

Ось чому головне завдання, яке постає перед бібліотеками, не «навчити», а сприяти виникненню бажання у читачів-батьків допомогти своїй дитині долучитися до читання.

Ось лише невеликий перелік заходів, що їх може запропонувати своїм читачам бібліотека:

  • тематичні години для малюків;
  • день сімейного читання для першокласників та їхніх батьків «3 мамою і татом - до бібліотеки», («Сімейна година вихідного дня»;
  • заходи присвячені обговоренню прочитаних книг для дітей, підлітків та дорослих «Посиденьки у колі шанувальників книги»;
  • презентацію «Улюблені книги родини»;
  • віртуальну екскурсію по домашній бібліотеці «Наша сімейна книгозбірня»;
  • творчі виставки сімейних книжкових зібрань «А ми читали у дитинстві ... »;
  • конкурс сімей-ерудитів «Від роду до народу»;
  • конкурс «Сімейний альбом» (кожний з учасників на основі цікавої або кумедної фотокартки з історії родини пише або розповідає про неї);
  • батьківські дні за тематикою: „У нас в сім’ї школярик”, „Дітей виховують батьки. А батьків?”, „Як допомогти дитині вчитись у школі”, „Читаємо в сімейному колі” і т. ін.;
  • салон цікавих зустрічей «Перехрестя»;
  • школу творчого розвитку дітей, мета якої: пізнати себе, свої можливості, розкрити та розвивати творчій потенціал, самовизначення та реалізація своїх здібностей;
  • діючу книжкову виставку (наприклад, у вигляді домівки з покрівлею та розкритими віконцями) з такими рубриками: «Ваша дитина», «Для талановитих дітей та турботливих батьків» «Весняні турботи у саду і на городі», «Абетка здоров'я сім'ї», «Музи у вашому домі», «Сто ідей домашнім майстрам», «Сімейний архів»;
  • програми літніх читань;
  • театральні, лялькові вистави та концерти (наприклад, Театр книги «Слово») тощо.

Відповідно можуть існувати й інші варіанти. Тут є певні можливості для творчого професійного пошуку, урізноманітнення форм роботи через налагодження партнерських стосунків з громадськими організаціями, інституціями, що опікуються проблемами сім'ї.

 

Додаток 1. Цільова комплексна програма

Розробка цільової комплексної програми - один із важливих і складних напрямів роботи публічної бібліотеки. Програма мусить відповідати потребам спільноти, яку обслуговує бібліотека, мати партнерів, підтримку владних структур, депутатського корпусу і самих працівників. Обов'язковою умовою є фінансове забезпечення програми.

Програма передбачає – визначити коло сімей, що читають в бібліотеці, залучити нових сімей до сімейного читання, проведення різноманітних масових заходів, що допоможуть викликати у сім’ї інтерес до спільного читання, спільної творчості та інтелектуальної діяльності, до різноманітних знань з використанням книги.

Примірна структура програми.

1.Організаційні питання:

- виявлення установ та організацій, що займаються питаннями у справах сім’ї та молоді, неповнолітніх, жіноцтва;
- співпраця бібліотеки з активістами серед громадськості, які підтримують програмову діяльність бібліотеки;
- налагодження координаційних зв’язків;
- активізувати роботу щодо розвитку соціального партнерства бібліотек з питань сімейного читання з освітньо – виховними закладами і установами;
- створити і сприяти розвитку “Консультаційно – інформаційних пунктів сімейного читання”, “Шкіл і лабораторій творчого читання”;
- сформувати комфортне бібліотечне середовище для розвитку сімейного читання у сільських бібліотеках – філіях;

2. Інформаційно – бібліографічне забезпечення:

- бібліотека - центр інформаційно-бібліографічної діяльності з питань сімейного виховання:
- інформаційна підтримка закладів освіти і культури;

3. Рекламні заходи з популяризації програми:

- оформлення інтер’єру бібліотеки, сімейного куточка /за участю художника/

4.Формування книжкового фонду:

- поповнення фонду літературою з педагогіки, психології, естетики, етики, науково-популярною літературою;
- передплата періодичних видань.

5. Робота з читачами:

- індивідуальна робота.
- групова інформація читачів батьків та дітей.

6. Масова робота.

- популяризація сучасних методів і технологій творчого читання;
- проведення масових заходів у рамках програми, нагородження переможців конкурсів та вікторин.

 

Додаток 2. Досвід роботи бібліотек сімейного читання Росії.

Программа "Возрождение традиций русской семьи"

Эпиграфом к этой программе служат замечательные слова Д. Лихачёва: «Любовь к родному селу или городу, родной речи начинается с малого - с любви к своей семье, к своему жилищу».

Цель этой программы: возрождение семейных традиций, организация семейного общения, духовного единения между детьми и родителями.

Эта программа ставит для решения следующие задачи:

  1. Поиск форм и методов влияния на семейное чтение и воспитание;
  2. Содействие повышению уровня психолого-педагогической грамотности родителей;
  3. Разнообразить досуговое общение в семье, возрождая семейные традиции, в т.ч., традиции совместного чтения;
  4. Организация работы в помощь образованию, общению, проведению досуга.

При составлении Программы было выделено три группы читателей: родители, дети и пенсионеры (бабушки и дедушки). Программа состоит из четырёх разделов:

  1. Определение направлений общения библиотеки и семьи (сюда входит опрос, анкетирование и анализ формуляров всех категорий читателей).
  2. Создание банка данных (введение специальных тематических рубрик в СКС; организация папок-накопителей по разным темам).
  3. Основные направления работы с каждой группой (Сюда входят массовые мероприятия и раскрытие фонда):
      - Работа с младшим и средним возрастом;
      - Работа со старшеклассниками;
      - Работа с родителями;
      - Семейная круговерть (для пенсионеров и всех членов семьи)
  4. Информационно-библиографический блок, который предполагает групповое информирование родителей и детей, обзоры, библиотечные уроки, издание печатных материалов для детей и родителей. В этом блоке наиболее интересными можно назвать следующие печатные материалы:
      - «Первый раз в первый класс» (советы родителям первоклассников);
      - «Приходите в гости к нам» (как организовать семейный праздник для ребенка, отметить юбилей ветерана в кругу семьи, день рождения);
      - цикл «Домашнее чтение» и т. д.

Несколько подробнее хочется остановиться на третьем разделе Программы «Основные направления работы с каждой группой». Массовые мероприятия, выставки, представленные в этом разделе очень разнообразны и интересны. Хочу подчеркнуть, что коллектив этой библиотеки очень творческий и талантливый. Они весело и задорно, с театральными представлениями проводят все мероприятия. Назову самые популярные и любимые читателями мероприятия:

  • «Совершенно не секретно» (выставка-викторина по истории Нижнего Тагила );
  • «Научить своё сердце добру» (викторина юных экологов );
  • «Кто до сказок не охоч» (литературный КВН);
  • «В гостях у матушки Природы» (цикл музыкально-игровых композиций по мотивам народных фольклорных праздников);
  • «Возвращение к жизни» (проблемы наркомании);
  • «День открытых вопросов и ответов» (игра с детьми и родителями );
  • «Не зарывай своих талантов» (вечер семейных эрудитов );
  • «Всей семьей в библиотеку» (праздник встречи с книгой );
  • «Уральские корни» (цикл мероприятий о семейных обрядах и традициях);
  • «Отдых не безделье, а труд души» (цикл выставок семейного творчества)
  • «Где песня льётся, там легче живётся» (музыкальная семейная викторина);
  • «Библиодилижанс» и др.

 

Программа «Библиотека семейного чтения - информационный и досуговый центр».

Состоит эта Программа из пяти блоков:

  1. Информационная работа;
  2. Эстетическое и духовное воспитание;
  3. Путешествие в мир книг;
  4. Работа клуба « Под крышей дома твоего»;
  5. Досуговые мероприятия с центром социального обслуживания « Золотая осень».

Цель этой Программы - возрождение традиций семейного чтения, знакомство детей и родителей с золотым фондом литературы, воспитание доброго отношения к книге, объединение семьи через общение с книгой. Главная задача этой программы - доведение информации всех уровней до всех членов семьи.

Для этого в библиотеке созданы все условия:

  • Очень хороший справочный аппарат, которым занимается высококвалифицированный специалист.
  • Для читателей-родителей представлена информация на информационном стенде « Азбука для родителей».
  • Для младших читателей библиотеки оформлен стенд « Мы рисуем».
  • Оформлен уголок отдыха для родителей и детей.
  • Постоянно обновляются стенд « Библиотека информирует» и книжная выставка « Информ -бюро».

Для самых любознательных всегда проводятся информационные обзоры, Дни информации, выставки–обзоры. Каждый член семьи, от дошкольника до пенсионера, всегда может найти здесь ответы на свои вопросы, поучаствовать в разнообразных массовых мероприятиях.

Вот только некоторые из них:

  • «Человек как произведение искусства: татуировка и пирсинг»;
  • «Круто говорим» (о молодёжном сленге);
  • «Такая многоликая рок-музыка» (литературно-музыкальная композиция);
  • «Надежды большого города» (экология Нижнего Тагила);
  • «Храни меня, мой талисман» (литературно-музыкальная композиция);
  • «Традиции и обряды народных праздников»;
  • «Подросток и здоровье» (Цикл бесед для подростков): Беседы, предложенные в этом цикле, затрагивают самые актуальны проблемы подрастающего поколения: наркоманию, курение, ранний алкоголизм и т.д.

Замечательно проходят семейные вечера в библиотеке:

  • «Папа , мама, я - спортивная семья»;
  • «Доброта идёт от мам»;
  • «Возраст жизни не помеха» (Где присутствовали бабушки и дедушки);
  • «Встреча с королевой игрушек».

Изюминкой в работе можно назвать издательскую деятельность. Они разработали и выпустили несколько серий брошюр и указатели:

  • «Пёстрый мир тинейджера»;
  • «Молодёжь и субкультура»;
  • «Подросток и здоровье»;
  • «Я познаю мир» и «Символ года мастерим своими руками»: (Указатели).

Все эти издания пользуются большим спросом у подростков , родителей, сотрудников других библиотек.

А самых маленьких читателей привела в восторг выставка одной книги Л. Кэрролла « Алиса в стране чудес», в организации которой они приняли самое непосредственное участие, готовя рисунки любимых героев книги.

Хочется отметить работу по блоку Программы, который называется « Клуб « Под крышей дома твоего». Очень символично название. Библиотека действительно для многих членов этого клуба стала вторым домом. Девиз клуба: « Это интересно». Для членов клуба библиотекари проводят библиопосиделки: « Её величество женщина», « Возраст жизни не помеха», конкурс-турнир для любителей кроссвордов и др. Члены клуба основном пенсионеры, но на заседания приходят, и другие члены семей и с удовольствием принимают участие в его работе.

Большой блок программы составляет работа с Центром социальной защиты «Золотая осень» и домом «Ветеран» . Тёплая, домашняя обстановка, чаепитие помогают этим обездоленным людям (пенсионерам, инвалидам, одиноким людям) почувствовать себя семьёй. Они не только узнают что-то новое, интересное, но и активно общаются, обсуждают статьи и книги, участвуют в массовых мероприятиях.

Программа «Книга. Чтение. Читатель».

Цель этой программы: нравственное, патриотическое и духовное развитие личности посредством книги и чтения.

По предварительному анализу чтения различных групп читателей, было выявлено, что основными книголюбами являются три группы: родители, дети и пенсионеры. При анализе чтения определилась группа родителей, которые не только любят читать сами, но и интересуются чтением своих детей. Мотивами чтения являются: образование, личный интерес и досуг.

Программа состоит из четырёх блоков:

  1. Литературное чтение
  2. Родительское чтение.
  3. Моя большая и малая Родина.
  4. Книготерапия.

Первый блок «Литературное чтение» - предназначен для учащихся. Задача этого блока - способствовать образовательному процессу, а так же деловому и внеклассному чтению, воспитание грамотного читателя.

Среди массовых мероприятий этого блока хочу отметить цикл «Уроков библиотечной грамотности»:

  1. «Справочное царство - справочное государство»;
  2. На «ты» с каталогом;
  3. Работа с книгой;
  4. Работа с газетами и журналами;
  5. «Путеводитель в книжном мире»
  6. Заключительная игра « Поиск» .

В блоке « Родительское чтение» выделены следующие задачи: привлечение родителей к руководству чтением детей, просвещение родителей в области детского чтения, привлечение родителей к чтению литературы по воспитанию детей. Для этого в библиотеке был оформлен уголок « Для Вас, родители!», поведены Дни родителей (на которых они в полном объёме получили информацию по руководству детским чтением), оформлены выставки-советы, предложен цикл обзоров « Что читать вашему ребёнку?», проведён семейный праздник, игра « Счастливый случай».

В рамках программы было проведено параллельное анкетирование детей и родителей.

Сравнительный анализ этих анкет раскрыл полную картину чтения детей и родителей из одной семьи, помог библиотекарям филиала правильно составить планы чтения для всех членов семьи, подобрать мероприятия и выставки по интересам нескольких семей.

Третий блок «Моя большая и малая Родина» предполагает знакомство с историко-культурными ценностями страны и края, родного города, формирование чувства патриотизма, любви к родному краю. Мероприятия этого блока адресованы как детям, так и родителям. Это циклы мероприятий « Культура Урала» и « Живая старина». На мероприятиях этих циклов читатели из разных семей познакомились с храмовым зодчеством Урала, книжными собраниями Урала, с творчеством уральских писателей, с семейными традициями и обрядами.

Особенно трепетное чувство вызывает четвертый блок Программы «Книготерапия». Цель этого раздела помочь людям обездоленным. Ни для кого не секрет, что мы живём в жестокое время борьбы за выживаемость. Поэтому библиотека, особенно, если это библиотека семейного чтения, призвана стать « доктором души» для многих людей. Именно милосердием измеряется нравственный уровень народа. Поэтому и идут в библиотеку люди бедные, одинокие, обездоленные, а библиотека делает всё для того, чтобы они почувствовали себя в ней хорошо, уютно, как в семье.

Для них проводятся читательские собрания:

  1. «Цветов таинственная сень»;
  2. «Где песня льется, там лучше живётся»;
  3. «Память сердца»;
  4. «Семейный альбом»;
  5. «Осенины».

Для самых бедных проводятся акции милосердия по сбору вещей.

 

Анализируя работу этих библиотек по программам, можно сделать следующие выводы:

  1. родители и дети сегодня особенно нуждаются в квалифицированной помощи библиотекаря в руководстве чтением;
  2. доверие к библиотеке - долгая и кропотливая работа всех сотрудников;
  3. работа с семьёй сегодня - это целый комплекс форм и методов.

Библиотекари, как лоцманы, ведут семейные корабли по книжным морям от одного острова знания к другому. Благодаря работе с семьёй библиотеки будут жить долго, потому что любовь к книге передается от библиотекаря к родителям, от родителей к детям.

 

Додаток 3. "Молода сім‘я під інформаційним партонатом бібліотеки" Досвід роботи Центральної бібліотеки для дітей ім. Ш.Кобера та В.Хоменка м. Миколаєва

Сім’я відіграє важливу роль в житті людини, адже кожна людина пізнає дійсність через свою сім’ю, через той маленький світ, який є дороговказом до пізнання великого світу.

З метою дослідження нових напрямків роботи з сім’єю, виявлення попиту на інформаційні послуги для неї, взаємодії по залученню до читання всіх членів родини, в бібліотеці бажано створити Службу інформаційного комфорту сім’ї.

Основними напрямками її діяльності є: сімейне читання та сімейне дозвілля; консультативно-освітня диверсифікація; інформаційний сервіс для молодої сім’ї.

До служби входить консультативно-освітній центр, де молоді батьки мають змогу отримати кваліфіковану допомогу спеціалістів при підготовці дітей до школи за нетрадиційними методиками навчання, скористатись послугами психологічних служб щодо сімейних ситуацій, які потребують термінового вирішення: насилля проти дитини в сім’ї; інтелектуальна корекція, реабілітаційно-релаксаційна допомога сім’ям, що мають дітей-інвалідів, тощо.

Бібліотечна комплексна програма «Майбутня мама – найчарівніша та найпривабливіша» передбачає роботу з вагітними жінками по подоланню інформаційного вакууму, що виникає під час декретної відпустки; допомогу в психологічній адаптації до «нових» умов життя, у визначенні проблем «жіночого барометру» в різних сферах життєдіяльності (сім’ї, роботі, зовнішньому вигляді); прищеплення стійкої зацікавленості до книги, музики; формування інформаційних потреб; надання консультацій з медичних, сімейних проблем, об’єднання зусиль всіх організацій, що працюють з молодою сім’єю.

Для молодих сімей створити банк даних про законодавчі матеріали з питань охорони материнства і дитинства, зібрати нову інформацію про жіночі та дитячі лікувальні заклади – традиційні та нового типу, сформувати фонд книг, журналів, газет, CD - ROM , відеокасет з питань сімейних відносин та виховання дітей.

Як запобігти розлученням в перші роки подружнього життя, як зберегти гарні відносини до і після народження дитини, це, мабуть , неповний перелік проблем, що долає молода сім’я. Допомогти у вирішенні цих проблем можуть тільки спеціалісти – психологи, лікарі, юристи. В бібліотеці організовувати зустрічі молодих родин з цими фахівцями у формі тренінгів, уроків практичної психології, розгляду ситуацій, практичного показу, тощо.

Бібліотеці до таких зустрічей підготувати спеціальні інформаційні посібники «Дев’ять таємничих місяців», «Я народився, я росту», «Новонароджений тато», «Практичні поради молодим батькам».

Для майбутніх мам та молодих батьків організовувати бібліотечні акції «Книга в дарунок майбутній мамі», «Перша книжка вашої дитини», «Книга для татка в сімейну книжкову скарбничку», «Книга для дідуся і бабусі», «І чудо здійснилось: я стала мамою!» та свята «новонародженого» батька.

Для дітей в бібліотеці створити спеціальні ігрові «зони», де представити іграшки – м’які, звукові, механічні, спеціальні дитячі ігрові комплекси, що розвивають емоції, тактильні відчуття, слух, зір, стимулюють самовираження дитини, розвиток мови, рухів на активність, координацію рухів.

Щоб бути послідовними у своїх діях та логічно продовжувати почату роботу, бажано розробити бібліотечну комплексну програму «Разом з книгою ми зростаємо». Її мета – рання соціалізація та творчий розвиток дітей від 0 до 3-х років, інформаційна допомога молодим батькам, здійснення «книжкового щеплення» для подальшої інтелектуальної підтримки дитини.

Будується робота за такими напрямками:

  1. «Ранній розвиток особистості» (створення домашнього розвиваючого середовища; втілення елементів сенсорного розвитку дітей раннього віку; робота з інтерактивними розвиваючими іграми; ранній творчий розвиток дитини.
  2. «Сім’я: психологічна підтримка» (створення соціального паспорта сімей - учасниць програми, діагностика внутрішньо сімейних відносин та вплив батьків на розвиток потенційних можливостей дітей).
  3. «Читання від А до Я, від 0 до 3 – х років» (прищеплення дітям любові до читання, формування їх слухової пам’яті, образотворчого мислення в процесі батьківського читання).

Інформаційна підтримка молодої сім’ї з питань розвитку та виховання дитини сприяє поповненню нашої країни міцними, здоровими, інтелектуально і творчо розвиненими громадянами.

 

Додаток 4. АНКЕТИ ДЛЯ БАТЬКІВ: А ВАША ДИТИНА ЧИТАЄ У БІБЛІОТЕЦІ?

Шановні батьки!

Разом з вами ми можемо:
  - допомогти дітям у навчанні,
  - визначити їхні здібності,
  - зорієнтувати у виборі професії.

А відтак відповіді на запитання даної анкети стануть у пригоді та допоможуть організувати нашу роботу відповідно до ваших побажань. Для цього необхідно заповнити анкету і кинути її читацьку скриньку.

Дякуємо Вам!

Анкета

  1. Коли У Вас виникло бажання привести дитину до бібліотеки?
  2. Скільки їх було років, коли Ви з нею вперше прийшли до бібліотеки?
  3. Це було:
      Ваше бажання
      бажання дитини
      необхідність (завдання школи, дитячого садка або гуртка)
  4. Для Вашої дитини візит до бібліотеки радісна подія?
  5. Що допомагає Вам вибрати книги для дитини?
       порада бібліотекаря
      дитячі журнали та газети
      пам'ять свого дитинства
      знання можливостей і смаків своєї дитини
  6. Що впливає на вибір Вашої дитини?
      порада батьків
      завдання школи
       особистий інтерес
      порада бібліотекаря
  7. Назвіть улюблені книги Вашої дитини
  8. Чи розповідає Вам дитина про прочитане?

 

Додаток 5. ЧИ ЗНАЄТЕ Ви свою ДИТИНУ?

Шановні батьки!

Центральна бібліотека, діяльність якої спрямована на відродження традицій сімейного читання, пропонує вам відповісти на запитання даної анкети «Читання із покоління в покоління».

Об'єднаймося та поміркуймо про наших дітей та Їхнє читання.

  1. Чи маєте Ви домашню бібліотеку? Будь ласка, назвіть декілька назв книг, які найбільш цінні для Вас та Вашої родини (2-3 книги)
  2. Скільки поколінь Вашої родини збирає бібліотеку?
  3. Назвіть «найстарішу» книжку
  4. Остання книга, яку Ви купили
  5. Які книжки Ви мрієте придбати
      - для себе
      - для своєї дитини
  6. Яких сучасних дитячих письменників Ви можете пригадати?
  7. Згадайте улюблену книжку Вашого дитинства
    Як Ви вважаєте, чи буде вона цікавою Вашій дитині?
  8. Чи існує сьогодні така книжка, що об'єднує інтереси Вашої дитини з однолітками ?
  9. Ваша дитина як
      читач
      глядач
      слухач.
  10. Уявіть, що Ваша дитина весь вільний час приділяє читанню. як до цього ставляться оточуючі (напишіть їхню приблизну оцінку)
      - вчителі
      - друзі
      - сусіди
      - Ви самі
  11. На Вашу думку, чи сприймають сучасні діти погляди дорослих, батьків?
  12. Що необхідно зробити, аби знайти розуміння з боку дітей?
  13. На Ваш погляд, сімейне читання – це:
      обговорення прочитаного усією сім’єю або деякими її членами
      читання вголос для усіх членів сім’ї
      книжки для кожного члена сім’ї окремо
      коли усі члени сім’ї зайняті читанням
  14. Як Ви вважаєте, чи є сьогодні бібліотека центром діалогу поколінь, осередком сімейного літературного спілкування? Якщо ні, то що, для виправлення такого стану необхідно зробити?

 

Додаток 6. Положення про конкурс „Сімейні читання родини”

  1. Загальні положення.

    Конкурс «Сімейні читання родини» проводиться центральною районною бібліотекою.
    Співзасновниками, спонсорами конкурсу можуть бути заклади, організації, які піддержують цілі, задачі конкурсу.

  2. Цілі та задачі конкурсу:

    формування особистості дитини через книгу та читання;
    відродження традицій сімейного читання;
    організація спільної читацької творчості дорослих та дітей;
    підвищення ролі бібліотек як центрів організації сімейного читання.

  3. Організація конкурсу.

    Засновники конкурсу формують Оргкомітет та Журі конкурсу. В оргкомітет та Журі входять провідні спеціалісти бібліотек, представники управління культури району, які забезпечують оцінку робіт, оцінюють переможців конкурсу, організують проведення заключного етапу конкурсу.
    Збір, попередній аналіз робіт, представлених на конкурс, здійснює методичний відділ районної бібліотеки.

  4. Умови конкурсу.

    В конкурсі приймають участь сімейні команди, в які входять дорослі та діти 7-13 років:
    Сім’ї, які бажають прийняти участь в конкурсі, виконують наступні творчі завдання:
    написати читацьку автобіографію членів сім’ї;
    скласти поетичну посвяту книзі (в формі оди, гімну, вірша, пісні);
    представити книгу - ювіляра 2007року; пояснити вибір книги, розповісти про автора (розповідь, есе, лист герою або автору книги, малюнок ,вироби);
    розробити літературну гру, кросворд, вікторину про книг у - ювіляра (на вибір);
    придумати дружні шаржі, літературні пародії, гумористичні частівки, анекдоти, гумористичні сцени про книги – ювіляри (на вибір);

    Підготовлені матеріали оформити у вигляді сімейного рукописного ілюстрованого журналу з рубриками, придумати оригінальну назву журналу. Сімейні команди повинні бути готові до представлення своєї родини (візитна картка, емблема, талісман і т.д.).

  5. Порядок проведення конкурсу.

    Перший етап конкурсу проводиться на базі міських і районних ЦБ.
    Організатори районних і міських конкурсів «Краща читаюча родина» представляють в обласну бібліотеку наступні матеріали:
    відомості про кількість родин, що прийняли участь у міському (районному) конкурсі;
    відомості про кількість родин-переможців міського (районного) етапу конкурсу;
    творчі роботи родин-переможців;
    відомості про склад сім’ї (прізвище, ім'я, по батькові, вік, навчання, робота і т.д.).
    Другий етап. Представлення робіт, матеріалів переможців першого етапу конкурсу.
    Третій етап. Заключне свято-конкурс.

  6. Підсумки конкурсу. Нагороди переможцям.

    Переможці міських (районних) конкурсів нагороджуються організаторами конкурсів на місцях.
    Переможці другого етапу конкурсу беруть участь у святі-конкурсі в районній бібліотеці, нагороджуються коштовними призами, дипломами, подарунками.

 

Додаток 7. Досвід роботи бібліотеки сімейного читання Дзержинського району м. Харкова.

Бібліотека сімейного читання є філією ЦБС Дзержинського району м. Харкова, має книжковий фонд 52 тис. прим., обслуговує 1200 дітей, 700 молоді, 3500 дорослих.
Бібліотека сімейного читання була відкрита в 1992 році.

Положення прo бібліотеку сімейного читання Дзержинського району м. Харкова

I. Загальні положення

  1. Бібліотека сімейного читання створювалася відповідно до наказу відділу культури міськвиконкому і рішення Дзержинської Ради народних депутатів.
  2. Бібліотека - структурний підрозділ централізованої бібліотечної системи державних масових бібліотек, діє на правах її філіалу, забезпечує популяризацію книг, організує обслуговування населення свого мікрорайону.
  3. Бібліотека координує роботу з різними організаціями та установами, що проводять роботу з сім’єю.
  4. Маючи статус некомерційної установи, бібліотека сімейного читання надає як безоплатні, так і платні послуги населенню з метою задоволення власних потреб, керуючись у своїй діяльності чинним законодавством України, наказами Міністерства культури і туризму України, „Переліком платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтва, заснованими на державній та комунальній власності”, „Положенням про ЦБС”.

II. Основні завдання бібліотеки:

  1. Раціонально використовувати бібліотечні фонди з урахуванням потреб дорослого населення, дітей, підлітків, юнацтва.
  2. Сприяти розвитку постійних контактів по залученню до читання населення мікрорайону з різними державними, громадськими організаціями та установами;середніми школами, музичними школами, школами мистецтв, музеями, театрами, організацією книголюбів, дитячим фондом, "Українським фондом культури", "Спадщина”, товариством української мови та ін.
  3. Створення умов для розвитку загальнолюдських моральних цінностей, естетичних смаків різновікового населення, організація дозвілля, сімейних відносин спільно з батьками, вчителями, діячами літератури та мистецтва.

III. Основні напрямки роботи з читачами

  1. Головним напрямком в діяльності бібліотеки є задоволення різноманітних потреб широкого кола читачів, розвиток культурного, загальноосвітнього рівня.
  2. Особливу увагу надавати поглибленій роботі з родинами по вихованню культурних відносин в сім’ї, знайомити з основами правових, медичних, екологічних, естетичних знань, фізичної культури, організації дозвілля.
  3. Вести роботу по вивченню Української національної культури, знайомити усі групи читачів з народними традиціями, святами, обрядами, побутом, фольклором з кращими зразками української художньої літератури, пам’ятниками архітектури та мистецтва.
  4. Проводити роботу з читачами по вихованню добра, співчуття, милосердя.

IV. Зміст роботи бібліотеки

  1. Бібліотека комплектує універсальний фонд, який включає періодичні видання, кінофотофонодокументи з усіх галузей знань; з урахуванням запитів родин, учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів середніх та вищих учбових закладів.
    Пріоритетним напрямком в комплектуванні надається літературі, яка видана на українській мові. Бібліотека сімейного читання спільно з відділом комплектування й обробки літератури організовує комплектування літератури, виходячи з потреб громади, своїх матеріальних та технічних можливостей.
  2. Весь книжковий фонд й інші матеріали бі6ліотека надає читачам усіх вікових категорій. У випадку відсутності у фондах нео6хідних читачам видань, бібліотека користується внутрішньосистемним книгообміном й МБА.
  3. Для організації диференційного обслуговування читачів, відповідно з задачами, які стоять перед бібліотекою, віковими особливостями і інформаційними потребами, прийнята така розстановка фонду:
    - для школярів 8-9 років;
    - 10-14 років.

    Решта літератури розставлена згідно бібліотечно-бібліографічної класифікації і виділяється:
    - література по проблемам родини, сімейне законодавство, молодим про шлюб та сім’ю, сімейне виховання;
    - література по українській національній культурі, народним звичаям, обрядам, фольклору, та побуту;
    - література з питань фізичного виховання, медичної грамотності;
    - література з питань організації сімейного дозвілля, окремим видам хобі.

  4. Бібліотека забезпечує високу культуру обслуговування читачів, надає їм бібліотечні послуги, вивчає потреби, надає допомогу в підборі необхідних видань, проводить консультації, надає в користування читачам каталоги та картотеки, рекомендаційні списки літератури та інші довідково – бібліографічні матеріали. А також організовує тематичні книжкові виставки, виставки – огляди нової літератури, тематичні стелажі, творчі виставки сімейних книжкових зібрань, презентації, конкурси та ін.
  5. З метою популяризації літератури бі6ліотека використовує рекламу та засоби масової інформації.
  6. Однією з основних форм роботи бібліотеки є проведення „Дня родини”. В цей день працює консультативний пункт. Консультації проводять юристи, вчителі, соціологи, лікарі.
  7. Библиотека організовує роботу "Клуба спілкування”. Тематика засідань клубу різноманітна. Для юних читачів проводяться виїзні лялькові вистави, свята, літературні ігри, вікторини.
  8. При бібліотеці організована громадська Рада для сприяння в роботі по обслуговуванню читачів. В її склад входять: батьки, учителя, вихователі дошкільних закладів, представники суспільних організацій: книголюбів, милосердя, „української мови”, та інших організацій.
  9. Бібліотека надає платні послуги: гуртки по вивченню іноземних мов, ляльковий театр, нічний абонемент, прокат літератури та інші.

V . Організація роботи та управління

  1.  Бібліотека сімейного читання є структурним підрозділом ЦБС, що здійснює свою діяльність під керівництвом Центральної районної бібліотеки та підпорядкована директору ЦБС.
  2. Керівництво бібліотеки сімейного читання здійснює завідувач.
  3. Бібліотека має таку структуру:
        1. Абонемент, який обслуговує всі вікові категорії читачів. Бажаючим читати всією сім’єю, відкривається сімейний формуляр.
        2. Читальний зал обслуговує всі категорії читачів.

Основні форми роботи бібліотеки сімейного читання:

  • літературні години „Від бібліотеки Ярослава Мудрого до Національної бібліотеки України”;
  • мовознавчі конкурси „Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема”;
  • години історії, години цікавих повідомлень „Лине до нас гомін століть”;
  • виставки дискусії „Україна кольору сонця”;
  • виставки пам’яті „Тієї весняної ночі”;
  • виставка-подорож „Прогулянки рідним містом”;
  • виставка-діалог „Запалити серце юної душі”;
  • актуальний діалог „Своїм життям творили Україну”;
  • творчі дискусії „Людина і доля”, Крученим шляхом”;
  • економічна гра „Україну будує кожен з нас”;
  • правова гра „Основа нашого суспільства”;
  • цикл експрес інформацій „Хроніка історичних подій на Харківщині”.

 

В бібліотеці сімейного читання запроваджена форма обслуговування пенсіонерів, інвалідів на дому. Бібліотека проводить благодійні вечори, благодійні відвідування за такими темами „Живе одинока людина, чому ми ж проходимо мимо?”, „Ріки добра починаються з джерел милосердя”. Організований сімейний куточок, де виставляється література з питань сімейного виховання, організації дозвілля, правова література, література про здоровий образ життя.

Багато років при бібліотеці працює клуб „Світлиця” в який входять дорослі та діти.

Клуб працює під таким девізом :

«Мы с тобой не первый год встречаем,
Много весен улыбалось нам.
Если грустно – вместе мы скучаем,
Радость тоже делим пополам”.

Устав клубу:

  1. Членом клуба може стати всякий, хто допитливий, любить книги і шукає друзів.
  2. Хто пам'ятає, що без добрих справ, немає доброго імені.
  3. Хто вміючи щось робити сам, не відмовиться навчити іншого.
  4. Хто поганий настрій залишає за порогом бібліотеки.
  5. Хто опанував мистецтвом надавати першу допомогу книзі й успішно застосовує його на практиці в бібліотеці.
  6. Хто придержується правила: до кожного засідання всі члени клуба готують творчий звіт про зроблену роботу по зміцненню свого здоров'я, бадьорості і життєрадісності.
  7. Обговорюємо і проводимо тільки те, що цікаво усім.
  8. Геть зайву писанину! Збираємося тоді, коли хочеться, але не рідше 4х раз у рік.

Спрямованість клуба

  1. сімейне виховання.

Свої задачі клуб бачить у тім, щоб:

  1. надавати допомогу батькам у вихованні підростаючого покоління, його фізичний і духовний розвиток;
  2. займатися пропагандою Української національної культури.

Для успішної роботи клуба необхідно знаходити теми, які можуть бути цікаві для всіх членів клуба. Перше засідання , яке було проведено в клубі, було присвячене проведенню дня народження в родині. Бібліотекарі підготували сценарій, виставку, а читачі готували конкурси та завдання. У підготовці заходу повинні брати участь усі члени клуба, тоді їм буде це цікаво, вони не можуть бути пасивними спостерігачами. Теми занять клуба визначаються за результатами опитувань батьків і дітей. На засідання запрошуються гості - провідні спеціалісти (юристи, письменники, лікарі, педагоги, косметологи і т.д.) . У проведенні засідання клуба на тему «Родина та мода» брав участь дитячий театр моди «Біла ворона», а в розмові про дитячі та дорослі детективи, брали участь харківські письменники Клімові Світлана й Олександр. Особливо цікаво проходять заходи у формі театралізованих вистав. Костюми, сценарії і декорації готують самі учасники клубу. От, наприклад, година потіхи «Чудо-дерево». Для цього заходу було оформлене дерево з чудесами-плодами з картону, на зворотній стороні кожного плоду було написане завдання, діючі обличчя: Оксана і Роман ведучі, діти і батьки - учасники і глядачі. У віршованій формі ведучі дають завдання, загадують загадки, розповідають фольклорні історії. У грі спочатку беруть участь діти, а потім батьки. Відчуваєш величезне задоволення, спостерігаючи за дітьми і їх батьками: якими щасливими стають їхні обличчя, як світяться очі, скільки видумки і кмітливості вони виявляють. З неменшим задоволенням приймають діти і дорослі участь у веселих ярмарках, яскравих фольклорних святах, до яких активно готовляться.

Крім того в клубі розігруються різноманітні побутові ситуації. Наприклад, гра – практикум „Азбука про правильні манери і поведінку”. На засіданнях клубу обов’язково проходять заходи, присвячені Міжнародному дню сім’ї, Дню матері: „Моя родина – маленька країна” (літературно – музичний вечір), „Від матері – слово і пісня і хліб” (літературна вітальня). Ведучі проводять вікторини для батьків „Чи знаєте ви свою дитину” та для дітей „Хто я такий”, на кращого знавця генеалогічного древа родини. Переможці нагороджуються призами. Усе, що ми робимо, завжди зв'язано з книгою. Робота бібліотек району по популяризації літератури і знань, організації інтелектуального дозвілля читачів залучає в бібліотеку нових людей. Зроблено чимало, але перед бібліотекою завжди стоять конкретні плани: хочеться, щоб кожна філія мала свій ”вогник”, навколо якого будуть збиратися зацікавлені люди.

 

Література :

Офіційні документи, що регламентують правовідносини у сім’ї.

  1. Закони. Сімейний кодекс України: Станом на 21 верес. 2004 р.- Х., 2004.-91с.- (Закони України)
  2. Конвенція про права дитини / укр.. правнича фундація. - К., 1995.- 31с.- (Між нар. документи ООН з питань прав людини)
  3. Україна. Закон. Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки: Прийнятий 18 листоп. 2003 р. №1281 // Голос України.-2003.- 16груд. (№239).- С.14-15.
  4. Україна. Закон. Про охорону дитинства: Прийнятий 26 квіт. 2001 р. №2402-III // Офій. вісн. України.-2001.-№29.- С.76.
  5. Україна. Закон. Про соціальну роботу з дітьми та молоддю: прийнятий 21 черв.2001 р. №25558-III // Офіц. вісн. України.- 2001.-№29.-С.76.
  6. Україна. Кабінет Міністрів. Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми: Постанова Кабінету Міністрів від 15 берез.2006 р.№311 // Уряд.- кур’єр.-2006.- 23 берез. (№55).- С.2.
  7. Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки: постанова кабінету міністрів від 11 трав. 2006. №623 // Офіц. вісн. України.- 2006.- №20.- С.39.
  8. Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Стратегії демографічного розвитку в період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів від 24 черв. 2006 р. №879 // Офіц. вісн. України.-2006.- №26.-С.161.
  9. Україна. Кабінет Міністрів. Про заходи щодо вдосконалення соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю: Постанова Кабінету Міністрів від 27 серп.2004 р. №1126 // Уряд. кур’єр.-2004.-10 верес.(№170).-С.11.
  10. Україна. Кабінет Міністрів. Про схвалення Концепції Державної програми підтримки сім’ї у 2006-2010 роках: Розпорядження Кабінету Міністрів від 11 трав. 2006 р. №259-р // Офіц. вісн. України,-2006 -№20.-С.171.
  11. Україна. Кабінет Міністрів. Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми „Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки”: Розпорядження Кабінету Міністрів від 22 квіт.2006 р. №229-р// Офіц.вісн.України.- 2006.-№17.- С.70.
  12. Абуткина Є. Библиотека + семья = ? // Библиотека. – 2000. - №11.- С.35-36.
  13. Галисханова И. Где нас ждет родительская удача? // Библиополе . - 2004. – №2. – С. 47-50.
  14. Гречко Г. Молода сім’я під патронатом дитячої бібліотеки[створення інформаційної служби з питань відродження традицій сімейного читання] // Культура і життя. – 2003. – 16 квітня. – С. 3.
  15. Голубева Н. Средство организации семейного чтения // Библиография . - 2001. -№ 4. – С.46-49.
  16. Зайцева Л. Здесь семьи – желанные гости // Библиотека.- 2003.-№7.- С42-47.
  17. Кожемякина Н. Чем живешь семья? // Библиотека. – 2004. - № 12. – с.23-25.
  18. Максимова С. Мургина О. Программа сотрудничества // Библиография .- 1998. - № 1. – С. 53- 56.
  19. Новикова О. Сначала подскажи родителям // Библиотека. – 2003. - № 7. – С.49.
  20. Остапенко И. Читать по программе это хорошо! // Библиотека. – 2001. - №10. – С. 45-46.
  21. Пальгуева Г. Кузькина семейка: [игровой конкурс для читающих семей] // Библиотека .- 2002. - №2. – С. 57-60.
  22. Петрова М. Первые итоги – вместе : [семейное чтение] // Библиотека. – 2000. - № 1. С.45.
  23. Полищук М. Семейное чтение и библиотека: грани взаимодействия // Библиотековед. – 2002. - № 2. –С. 66-68.
  24. Сокольская Л. Помогите малышу: [материнское чтение] // Библиотека. – 2002. - № 10. – С. 48-51.
  25. Фомина Л. Всей семьей в библиотеку // Книжки, нотки и игрушки 2003. - № 6. – С. 3-5.
  26. Холодницкая Т. Возрождение традиций семейного чтения и их роль в формировании личности ребенка, воспитание нравственности и культуры // Новая библиотека. – 2003. - № 9. - С. 16-18.
  27. Публічна бібліотека як центр сімейного читання: Примірна тематика семінарів працівників районних і міських бібліотек.-К.,2006.-60с.

 

Відповідальний за випуск: Н.І. Шостко
Редактор: Л.М. Федотова
Укладач: Г.В. Бакаєва