Сергєєв Володимир Григорович
Звання «Почесний громадянин м. Харкова» присвоєно у 1999 році за професіоналізм, вагомий внесок у розвиток Харкова, що сприяло підвищенню його всеукраїнського та міжнародного іміджу.
Радянський вчений у галузі радіотехніки, електроніки і автоматики. Основні праці з динаміки систем автоматичного регулювання, проектуванню складних систем автоматичного управління.
Народився 5.03.1914 р. у м. Москві.
Закінчив Московський інститут інженерів зв'язку у 1940 р. за фахом інженер-електрик.
Після закінчення інституту працював інженером телефонного зв'язку залізничної станції Бологоє (Калінінська обл.).
У 1941 р. його було мобілізовано до лав Радянської Армії. Дійшов до м. Кенігсберга (Східна Прусія), а потім брав участь у війні з Японією на Далекому Сході. Демобілізувався у 1947 р. і повернувся до Москви, де працював у НДІ - 885 Міністерства промисловості засобів зв'язку до 1960 р.
У 1960 р. за рішенням ЦК КПРС його було призначено начальником і головним конструктором КБ електроприладобудування (п/я №67) у м. Харкові.
З 1978 до 1986 р. - генеральний директор і головний конструктор НВО ''Електроприлад''.
З 1986 до 1992 р. - головний, а потім провідний науковий співробітник ДП ''Хартрон''.
Двічі Герой Соціалістичної Праці (1961, 1976), нагороджений п'ятьма орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапору, Червоної Зірки, Вітчизняної війни 1-го ступеню і трьома 2-го ступеню, Жовтневої революції, Богдана Хмельницького, а також 17-ма медалями. Лауреат Ленінської премії (1957 р.), Державної премії СРСР (1967 р.), Державної премії України (1979 р.).
Академік АН УРСР (1982 р.), доктор технічних наук.
Депутат Верховної Ради УРСР (1971 р.). Член ЦК КПУ (1976 р.).
Звання "Почесний громадянин м. Харкова" присвоєно у 1999 році. Помер 29 квітня 2009 р.
Матеріал підготовлено у 1999 році
Інші роки:
|