Поярков Юрій Михайлович
Звання «Почесний громадянин м. Харкова» присвоєно у 1999 році за професіоналізм, вагомий внесок у розвиток Харкова, що сприяло підвищенню його всеукраїнського та міжнародного іміджу.
Перший у світовому волейболі олімпійський чемпіон, причому - двічі: в Токіо (1964) і Мехіко (1968), а в Мюнхені (1972) завоював бронзову олімпійську медаль. Дворазовий чемпіон світу. Заслужений діяч спорту.
Народився 10.02.1937 р. у Харкові.
Освіта вища - Харківський педагогічний інститут (1963).
Був постійним гравцем ''Буревісника''. Його амплуа в команді - розводящий, так званий сервіровщик, який обслуговує нападаючих, визначаючи увесь практичний малюнок гри. Унікальність його як спортсмена полягала в неймовірно сильній подачі м'яча (так звана гарматна подача). Більш потужної подачі, ніж у нього, не було ні в кого в світі. Більш того, через його подачі були змінені правила гри у волейболі.
У 1972 році Поярков пішов з великого спорту через травму. Працював старшим тренером волейбольної команди майстрів ''Локомотив''.
З 1990 по 1993 р. - старший тренер молодіжної збірної, а потім - за пропозицією президента МОК - національної збірної Єгипту.
Завідував кафедрою фізичного виховання у ХАДІ, Київському інституті харчової промисловості. Зараз - завідуючий кафедрою спортивних ігор у ХДПУ, президент тенісного клубу ''Унікорт'' при національному університеті.
Рейтинг Пояркова був одним з найвищих у світовому волейболі. За унікальні досягнення у спорті його ім'я занесено до книги рекордів Гіннесса. Поярков відомий найширшій громадськості регіону, держави та світу. Він двічі обирався депутатом міськради. Його нагороджено двома орденами ''Знак Пошани''. Зараз Поярков - заступник голови обласного олімпійського комітету, член обласної федерації волейболу, почесний член благодійного фонду ''АВЕК''
Звання "Почесний громадянин м. Харкова" присвоєно у 1999 році. Помер 10 лютого 2017
Матеріал підготовлено у 1999 році
Інші роки:
|