Товажнянський Леонід Леонідович
Звання «Почесний громадянин м. Харкова» присвоєно у 2011 році за професіоналізм, вагомий внесок у розвиток Харкова, що сприяло підвищенню його всеукраїнського та міжнародного іміджу.
Ректор Національного технічного університету
“Харківський політехнічний інститут”.
Народився 26 квітня 1933 р. у м. Слов’янську (Донецька обл.).
У 1954 р. з відзнакою закінчив Слов’янський хіміко-механічний технікум.
У 1954–1959 рр. – студент Харківського політехнічного інституту (ХПІ). Був сталінським стипендіатом (1956–1959).
У 1959 р. вступив до аспірантури ХПІ, залишився на викладацькій роботі в рідному інституті.
У 1966 р. захистив кандидатську дисертацію й одержав ступінь кандидата технічних наук.
У 1966–1970 рр. – керівник профспілкової організації ХПІ.
У 1969 р. присвоєно звання доцента.
У 1970 р. призначений на посаду проректора по навчальній роботі ХПІ.
З 1977 р. – завідувач кафедрою загальної хімічної технології процесів і апаратів.
У 1983 р. одержав звання “Заслужений працівник вищої школи УРСР”.
У 1988 р. захистив докторську дисертацію й одержав ступінь доктора технічних наук.
З 1970 по 1989 рр. співробітничав із Сумським і Кременчуцьким філіями ХПІ, керував навчальним процесом вечірньої й заочної форм навчання в ХПІ.
У 1989 р. одержав наукове звання професора.
У 1993 р. удостоєний звання “Заслужений працівник вищої школи України”.
У 1989–1999 рр. – проректор по навчальній роботі зі студентами денної форми навчання.
З 1999 р. – ректор ХПІ.
За час його керівництва в університеті було відкрито 14 нових кафедр, більше 25 нових інженерних спеціальностей і 2 нових факультети (економічний і управління бізнесом), організований інститут інтегральної освіти “Економіст-Юрист”.
У 1999 р. став лауреатом державної премії України в галузі науки й техніки.
У 2003 р. удостоєний звання “Заслужений діяч науки й техніки України”, увійшов у редакційну раду журналу Харківського національного університету ім. Каразіна “UNIVERSITATES. Наука й освіта”. Входить у раду Харківського вузівського центру, академік Академії інженерних наук України.
Автор і співавтор більше 326 наукових праць, 19 підручників. Має 10 авторських посвідчень і 8 патентів.
З 2010 р. – член виконкому Харківської міськради.
Величезний внесок Л.Л.Товажнянського в розвиток наукового потенціалу Харкова й університету, у подальший розвиток 40 наукових шкіл ХПІ. На базі їхніх наукових розробок співробітники університету за останні вісім років одержали 14 Державних премій України в галузі науки й техніки. Сьогодні НТУ “ХПІ” підтримує відносини з 67 вищими навчальними закладами й фірмами світу. За значні наукові досягнення ХПІ присвоєно статус автономного дослідницького університету. Л.Л.Товажнянський вніс вагомий вклад у просування Болонського процесу й створення нового переліку спеціальностей, в прийняття НТУ “ХПІ” в Асоціацію європейських університетів. Він є засновником наукової школи по процесах тепло- і масообміну, розробив методику створення паливно-енергетичних балансів Харківської області.
Нагороджений орденом “Знак Пошани” (1985), “За трудові досягнення” ІV ступеня (2001), орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2007), Почесною грамотою Верховної Ради України (2004), Почесною грамотою Харківського міськвиконкому, почесним знаком Харківської міськради “За ретельність” (2003), Почесною грамотою Харківської міськради (2008). Лауреат конкурсу “Справжній харків’янин” (2003, 2007) у номінації “Наука й освіта”. Лауреат рейтингу “Харків’янин року-2006”, ввійшов у список “Друзів преси” (2007).
6 липня 2011 р. рішенням 8 сесії VІ скликання Харківської міськради присвоєно звання “Почесний громадянин міста Харкова” за професіоналізм, вагомий внесок у розвиток Харкова. Церемонію вручення посвідчення і нагрудного знака здійснено під час урочистостей з нагоди святкування Дня міста на майдані Свободи.
Інші роки:
| 2023 | 2022 | 2021 | 2020 | 2019 | 2018 | 2017 | 2016 | 2015 | 2014 |
| 2013 | 2012 | 2011 | 2010 | 2009 | 2008 | 2007 | 2006 | 2005 | 2004 |
| 2003 | 2002 | 2001 | 2000 | 1999 |