Бондаренко Михайло Федорович
Звання «Почесний громадянин м. Харкова» присвоєно у 2012 році за професіоналізм, вагомий внесок у розвиток Харкова, що сприяло підвищенню його всеукраїнського та міжнародного іміджу.
Доктор технічних наук, професор, ректор Харківського національного університету радіоелектроніки, член-кореспондент Національної академії наук України, академік Академії наук вищої школи України
Народився 30 листопада 1944 р. у с. Крутоярівка Кегичівського району Харківської області.
У 1962–1963 рр. працював формувальником на заводі ім. Малишева (Харків).
У 1967 р. з відзнакою закінчив Харківський інститут радіоелектроніки (ХІРЕ, зараз Харківський національний університет радіоелектроніки) за фахом “автоматика й телемеханіка”.
У 1967–1968 рр. працював лаборантом і інженером у ХІРЕ.
Протягом 1968 і 1969 рр. навчався в аспірантурі.
У 1969–1970 рр. – асистент кафедри математичного моделювання ХІРЕ.
У 1970 р. одержав ступінь кандидата технічних наук. Тема дисертації – “Математичні моделі адаптації зору і їхні технічні додатки”. Дисертацію захистив у 25 років, що стало рекордом для інституту.
У 1970–1972 рр. – старший викладач кафедри математичного моделювання ХІРЕ.
У 1972–1974 рр. – доцент кафедри математичного моделювання.
У 1974–1976 рр. працював за наказом Міністерства вищої освіти СРСР викладачем-радником Університету Оріенте на Кубі.
У 1977 р. – завідувач кафедрою програмного забезпечення електронно-обчислювальних машин ХІРЕ.
У 1985 р. одержав ступінь доктора технічних наук. Тема дисертації – “Математичні моделі морфологічних і фонетичних відносин і їхнє застосування для автоматизації обробки мовних повідомлень”.
З 1986 по 1987 рр. – декан факультету обчислювальної техніки ХІРЕ.
З 1994 р. – ректор ХІРЕ (з 2001 р. – ХНУРЕ).
У 1995–1996 рр. визнаний “Людиною року” Біографічним центром у Кембриджі (Англія).
У 1996 р. був обраний членом Академії наук вищої школи України.
У 2009 р. обраний членом-кореспондентом Національної академії наук України (спеціальність “комп’ютерні технології”).
Лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки.
Професор М.Ф.Бондаренко – відомий вчений в галузі інформатики й штучного інтелекту. Зробив вагомий внесок у розробку теорії інтелекту, розпізнавання мови, будови інформаційних систем.
Автор більше 350 наукових праць, у тому числі більше 20 монографій і підручників, 15 авторських посвідчень і патентів. Під його керівництвом захищено більше 50 кандидатських і докторських дисертацій. Він – головний редактор науково-технічних журналів “Біоніка інтелекту” і “Радіоелектроніка й інформатика”.
Під його науково-методичним і адміністративним керівництвом здійснюється дуже важливий для Харкова науково-технічний проект “Утилізація мулових опадів стічних вод і виробництво на їх основі альтернативного біопалива”.
М.Ф.Бондаренко – головний конструктор Харківської регіональної інформаційно-аналітичної системи з надзвичайних ситуацій; системи відомчої інформаційної безпеки (впроваджені й широко використовуються в 42 банках України, в Адміністрації Президента України й інших відомствах), головний конструктор апаратних і програмних засобів інформації в банківських системах, космічних радіолініях, керуванні космічними апаратами.
Під його керівництвом Харківський національний університет радіоелектроніки став членом асоціації провідних організацій і фірм, що працюють в ІТ-отраслі. На базі ХНУРЭ функціонує Міжнародна академія наук прикладної електроніки, що поєднує вчених Білорусі, Росії й України. Компанія “Microsoft” у знак визнання ХНУРЕ надійним і постійним партнером присвоїла університету статус “Microsoft Inovation Centre”.
Значним внеском М.Ф.Бондаренко також є пошук нових ефективних форм співробітництва з роботодавцями Слобожанщини.
У 2012 р. рішенням Ради вітчизняних і іноземних інвесторів при Харківській обласній державній адміністрації М.Ф.Бондаренко був призначений відповідальним за створення й розвиток кластера “Інформаційно-комунікаційні технології”.
Заслужений діяч науки й техніки України (1999), лауреат регіонального рейтингу “Харків’янин сторіччя” (2001), лауреат міжнародного Академічного рейтингу “Золота фортуна” (2002), лауреат рейтингу “Ділова людина України” (2004).
Нагороджений орденами “За заслуги” ІІІ ступеня (2004), “За трудові досягнення” (2004), Державною премією України в галузі науки й техніки (2008), Почесною грамотою Верховної ради України (2004), Знаком відмінності “Почесний хрест” УПЦ.
22 червня 2012 р. рішенням 16 сесії Харківської міськради присвоєно звання “Почесний громадянин міста Харкова” за професіоналізм, вагомий внесок у розвиток науки, освіти й економіки м. Харкова. Церемонію вручення посвідчення й нагрудного знака здійснено під час урочистостей з нагоди святкування Дня міста на майдані Свободи.
Помер 1 вересня 2013 р.
Інші роки:
| 2023 | 2022 | 2021 | 2020 | 2019 | 2018 | 2017 | 2016 | 2015 | 2014 |
| 2013 | 2012 | 2011 | 2010 | 2009 | 2008 | 2007 | 2006 | 2005 | 2004 |
| 2003 | 2002 | 2001 | 2000 | 1999 |