Вєркіна Тетяна Борисівна
Звання «Почесний громадянин м. Харкова» присвоєно у 2012 році за професіоналізм, вагомий внесок у розвиток Харкова, що сприяло підвищенню його всеукраїнського та міжнародного іміджу.
Ректор Харківського національного університету мистецтв ім. І.П.Котляревського, професор. Народна артистка України
Народилася 18 вересня 1946 р. у Харкові.
У 1964 р. закінчила зі срібною медаллю Харківську середню спеціальну музичну школу-інтернат по класу Н.Ю.Гольдингер.
У 1969 р. з відзнакою закінчила Харківський державний інститут мистецтв ім. І.П.Котляревского (ХДІМ) по класу В.Д.Захарченко.
Трудову діяльність почала на посаді викладача Харківського інституту мистецтв. Працювала на кафедрах загального фортепіано й камерного ансамблю.
У 1971 р. стажувалася в Московській державній консерваторії ім. П.І.Чайковського в класі народного артиста РСФСР, професора С.Г.Нейгауза.
У 1973–1976 рр. там же закінчила з відзнакою ассистентуру-стажування по класу професора, народного артиста СРСР Е.В.Малініна.
За період роботи в інституті (ХДІМ) пройшла трудовий шлях від викладача до професора. Одночасно викладала в Харківській середній спеціальній музичній школі-інтернаті (з 1977).
У 1988 р. одержала вчене звання доцента.
З 1991 р. – ініціатор і художній керівник Міжнародного музичного фестивалю (з 1992 р. проводиться за назвою “Харківські асамблеї”).
У 1992 р. Т.Б.Вєркіна пройшла повний курс майстерності (клавесин) у класі професора Люси Холман-Расел у Московській державній консерваторії.
У 1994 р. присвоєне звання “Заслужений діяч мистецтв України”.
З 1994 р. – член Ротарі-Клубу м. Харкова (у 1996–1997 – його президент), нагороджена медаллю Пола Харриса. Співзасновник Фонду підтримки молодих дарувань (1994), Член Всеукраїнського національного музичного союзу (1995), Шубертівського суспільства в Харкові (1996).
У 1997 р. одержала вчене звання професора.
У 2001 р. стала лауреатом Муніципальної премії ім. І.І.Слатіна.
У 2003 р. обрана на посаду ректора Харківського державного інституту мистецтв.
У 2004 р. удостоєна звання “Народна артистка України”.
У 2008 р. одержала звання кандидата мистецтвознавства.
З 2011 р. – голова Ради ректорів вузів культури й мистецтв України.
Т.Б.Вєркіна дає концерти як піаністка й співачка з 1961 року. Виступає соло, у камерних ансамблях і з оркестром в Україні, Росії, Білорусі, Грузії, Вірменії, Німеччині, Франції й Швейцарії. Голова й член журі міжнародних і регіональних конкурсів у Німеччині, Україні, Швеції; керівник і учасник майстер-класів у Германії, США, Україні, Франції, Швейцарії. Гастролювала в Білорусі, Німеччині, Грузії, Росії, США, Україні, Франції, Швейцарії.
Підготувала 73 випускника-піаніста, 19 її учнів стали лауреатами й дипломантами Міжнародних конкурсів, 14 випускників працюють викладачами й концертмейстерами в Харківському університеті мистецтв. Випускники класу Т.Б.Вєркіної працюють в інститутах і школах України, Росії, Латвії, Німеччини, США, Канади, Швеції, Ізраїлю.
Під час роботи Т.Б.Вєркіної на посаді ректора відбулися корінні зміни – в 2004 р. інститут мистецтв був реорганізований в університет і йому був присвоєний IV рівень акредитації, у 2007 р. колектив був нагороджений срібною медаллю Академії мистецтв України й Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, а 17 січня 2011 р. указом Президента України йому присвоєно статус Національного.
З ініціативи й за участі Т.Б.Вєркіної на радіо й телебаченні Харкова проводяться передачі, присвячені пропаганді класичного мистецтва.
Нагороджена орденом “За заслуги” ІІІ ступеня (2011), почесним знаком “Слобожанська Слава” (2001), знаком міського голови “За старанність” (2003), премією “Народне визнання” (2004), знаком Міністерства культури й туризму України “За досягнення в розвитку культури й мистецтв”.
22 червня 2012 р. рішенням 16 сесії Харківської міськради присвоєно звання “Почесний громадянин міста Харкова” за професіоналізм, вагомий внесок у розвиток науки, освіти й мистецтва м. Харкова. Церемонію вручення посвідчення й нагрудного знака здійснено під час урочистостей з нагоди святкування Дня міста на майдані Свободи.
Матеріал підготовлено у 2012 році
Інші роки: