Екологічна освіта - основа третього тисячоліття
Методико-бібліографічні матеріали [2002]
Додатки:
- "Народна традиційна медицина України". Усний журнал.
- "В долі природи - наша доля". Книжкова виставка.
- "Екологія краю: тривоги та надії". Книжкова виставка
- "Що ми знаємо про тварин?" Конкурс - вікторина.
Україна, як і кожен її регіон, має своє, характерне лише для неї обличчя, яке визначається природою, рельєфом, грунтами, рослинністю, ріками та озерами. Природа впливає на господарську діяльність і світогляд людей, їхні вірування, звичаї, традиції і побут. З нею пов'язані різні ритуали, повір'я і численні свята, наприклад, русалії, Зелені свята, Івана Купала та інші. Культуру будь - якого народу, в тому числі й українців, не можна зрозуміти, не звертаючись до історії розвитку його взаємин з природою - єдиним і незамінним джерелом матеріальних і духовних благ.
Колись наші пращури жили в повній гармонії з природою і складали її невід'ємну частину. У пращурів існував культ природи і її обожнювання. Навіть дерева і трави вони сприймали як щось живе. Предки - язичники поклонялися Сонцю, Місяцю, Вогню, Воді, Вітру, Грому і Блискавці та іншим стихійним силам природи. Віками діди - прадіди обожнювали рідну землю, поливали її не лише потом, а й кров'ю, берегли ниви як зіницю ока.
Удосконалюючи техніку і технології, людство зробило багато наукових відкриттів. З одного боку, це привело до підвищення благоустрою людей в багатьох країнах, з другого - створило серйозні проблеми. Протиріччя між цивілізацією і культурою, користю та смислом, наукою і моральністю турбувала прогресивних людей XIX сторіччя. Так, наприклад, Лев Миколайович Толстой в своїх "Щоденниках" писав, що "майже всі технічні удосконалення задовольняють або егоїстичним прагненням до особистої насолоди, або сімейній, становій, народній, державній гідності".
Після трагічного 1917 року насильство над землею, ріками і лісами стали в колишньому СРСР повсякденною нормою. Все це обгрунтовувалося комуністичною ідеологією. Сталін і його соратники та послідовники хотіли керувати не тільки людьми, а й природою, намагалися здивувати світ гігантськими "будовами комунізму", штучними морями і каналами. Варто лише згадати будівництво водойм на Дніпрі, каналу Дунай - Дніпро і Очаківської греблі, осушення боліт Полісся і випрямлення русел малих річок, розорювання заплав та крутосхилів тощо.
Тепер у господарський обіг в Україні втягнуто 92% території і практично вже немає жодного гектара екологічно чистої землі. Щорічно об'єм забруднюючих речовин, який припадає на 1км2 території, в 3,2 рази вищий, ніж у країнах Західної Європи. Внаслідок катастрофи на ЧАЕС понад 5 млн. га забруднено радіонуклідами. В містах лавина сміття і скрізь спостерігається надмірне шумове і теплове забруднення довкілля. Над промисловими центрами і містами постійно висять хмари диму, сажі, вихлопних газів та різних газоподібних відходів виробництва з величезною кількістю хімічних речовин. Більшість підприємств обладнані малопотужними очисними спорудами, а деякі їх взагалі не мають. Майже 50% ріллі пошкоджується водною і вітровою ерозіями, зникають деякі види рослин і тварин, зникають малі і замулюються середні та великі річки.
Внаслідок забруднення довкілля і вживання забруднених продуктів харчування поширюються різні хвороби і скорочується тривалість життя. Все це - результат недбалого ставлення до природного середовища. Наш багатостраждальний і довготерпеливий народ ще може чекати кращих часів, але отруєна і зруйнована природа України чекати вже не може. Ось чому у 1990 році Верховна Рада України змушена була визнати територію нашої держави зоною екологічного лиха. Наша держава повинна розглядати проблему оздоровлення довкілля як одну з найважливіших умов виживання нації.
Цілком очевидно, що без виховання національно свідомих і екологічно грамотних громадян вирішити цю проблему неможливо. Це обов'язок кожної культурної людини, складова частина її світогляду, який потрібно виховувати з перших років життя, починаючи з дитячого садочка. Завдання полягає в тому, щоб переконати кожного у необхідності виконання елементарних правил природокористування в побуті, на лоні природи і на робочому місці.
Важливо вже з дитинства виховувати у дітей відповідні естетичні смаки, щоб вони розуміли і вміли бачити красу довкілля, узнавати рослини, дерева і кущі "в обличчя", були здатними читати "зелену книгу" природи. Необхідно вчити їх розуміти природу так, як ми вчимо їх грамоти, розвивати любов до рідної землі без дрібної корисливості, виховувати вміння духовно збагачуватися від спілкування з лісами і полями, ріками і навіть комахами. Любов до України і її природи - поняття нероздільні, і починається вона з того куточка землі, де людина народилася, живе і працює. Від рівня знань, культури і патріотизму залежить, чи зуміємо ми залікувати криваві рани природи, чи вистачить у нас снаги, щоб зазеленіли молодими лісами і садами всі пустирі, відродилися ріки і водойми. Пейзаж України взагалі і кожної ділянки окремо - це такий же елемент національної культури, як і все інше. Наші ландшафти - продукт людської діяльності. Екологічна культура - складова частина загальної культури народу. Наше завдання - перетворити територію України в квітучий сад, а для цього потрібно працювати. Сила патріотизму кожної людини прямо пропорційна кількості вкладеної нею праці на благо рідної України.
У спадщину від колишнього СРСР незалежна Україна одержала глибоку екологічну, економічну і духовну кризу, яка з року в рік поглиблюється. Про рівень екологічної культури нашого населення яскраво свідчить стан міських газонів, скверів, парків і лісопарків. Без поширення екологічних знань, виховання національно - свідомих громадян і любові у них до природи, тобто Батьківщини, вирішити цю надзвичайно складну проблему неможливо.
"Oikos" - з грецької - "дім, житло", "logos" - "слово". Звідси - "екологія": "слово про дім". Екологія - це не абстрактне поняття, не віддалені катастрофи та катаклізми, а все, що оточує нас, що має відношення до кожного, - проблеми середовища нашого мешкання. Можна прожити без багатьох досягнень науково - технічного прогресу. Без природи, без чистого повітря, неотруєної їжі та води прожити неможливо. Зберегти ж планету придатною для життя людей можливо лише в тому випадку, якщо кожний житель планети зрозуміє просту істину:
"Ставлення до природи не вимірюється зразу глобальними масштабами - до лісу, води, землі. В цьому ставленні завжди присутня проміжна ступінь - моє відношення до одного єдиного дерева, до літра чистої води, до жмені родючої землі... Охороняючи щось одне, ми... сприяємо збереженню природи в цілому" (В. Данилов).
Причина екологічного лиха та катастроф криється перед усім у свідомості
людей, перевернута шкала цінностей, де на першому місці стоїть не
любов до всього живого, не досягнення гармонії з природою, а збільшення
споживання природних багатств "на душу населення", бездумне
"підкорення та перетворення" та образ людини як повновладного
і безконтрольного "царя природи".
Проблеми екологічного виховання та освіти завжди стояли в центрі
уваги. Але сьогодні стоїть задача створення цілісної системи екологічної
просвіти, забезпечення її безперервності, в результаті чого кожна
людина будь - якого віку матиме можливість одержувати необхідні
йому екологічні знання.
Зміна мислення людей повинна сприяти екологічному вихованню як невід'ємна
частка духовного, морального виховання особи з раннього дитинства
і на протязі всього життя.
Виховувати любов до природи необхідно змалку. Розмову про бережне
ставлення до навколишнього середовища необхідно починати з дітьми
дошкільного віку.
Екологічна культура охоплює:
- знання про взаємозв'язки в природі та усвідомлення людини як її частини;
- розуміння необхідності берегти навколишнє середовище;
- уміння і навички позитивного впливу на природу;
- негативне ставлення до дій, що завдають шкоди природному середовищу.
Наукові й моральні ідеї бережливого ставлення до природи закладаються і формуються у процесі навчання на уроках, а їх подальший розвиток, розширення і поглиблення удосконалюються в позаурочній роботі. Хто, як не бібліотекарі, допоможуть дітям побачити і зрозуміти цей прекрасний світ, визначити свою позицію у взаємовідносинах з природою, тому що без бібліотекаря вони не знатимуть, що на лугу росте не просто трава, а лікарські рослини; що спів солов'я відрізняється від співу зяблика або великої синиці - бо книга природи відкрита для всіх, по справжньому доступна лише тим, хто здібний зрозуміти її мову. Тому бібліотека повинна постійно приділяти увагу популяризації та пропаганді екологічних знань. Головна вимога до цієї роботи - систематичність.
Складовою екологічного мислення повинно бути милосердя в широкому розумінні цього слова, милосердя до всього живого: до квітки, до метелика, до людини. Милосердя повинно стати нормою життя, станом душі, а не пожертвою чи милостинею, які подають час від часу. Вмістити в своєму серці весь всесвіт, яким править не ненависть, а любов, і бути милосердними до природи і один до одного.
З метою активізації та задоволення потреб в екологічній інформації необхідно розробити програму роботи бібліотек району, що розрахована на 2 роки. Це дозволить дотримуватись послідовності в одержанні знань, що покращить їх засвоєнню. Програму необхідно складати згідно із шкільним курсом екології, що слугуватиме своєрідним доповненням до нього. Екологічна освіта базується на декількох принципах: усвідомлення єдності системи "природа - суспільство - людина", де людина - це частина природи і її розвиток є фактором змін самої природи. Це розуміння того, що людська історія є частиною історії народу. Важливими задачами програми є формування початкових уявлення та понять про навколишнє середовище, про клімат, рослинність, тварин рідного краю та України; про природу в цілому; про взаємозв'язок "природа - людина", про працю людей; про значення екологічних заходів; про зміцнення здоров'я. Основна мета програми - формування у користувачів комплексної системи знань про основи екології: інформування їх про екологічні кризові явища у світі, в Україні, в регіоні, в районі, в місті; виховання мотивів та звичок екологічної поведінки та дій щодо ставлення до природи.
Для подальшого розвитку гнучкої системи сприяння екологічній просвіті необхідно використовувати "внутрішні" та "зовнішні" форми екологічної просвіти.
"Внутрішні" форми, тобто таке розкриття для аудиторії екологічної інформації та екологічних знань, які виходять із можливостей та методик діяльності самої бібліотеки:
- огляди та перегляди літератури,
- тематичні книжкові виставки:
- "Екологічна освіта - основа третього тисячоліття"
- "Рідне місто (село, район) - через призму екології"
- "В долі природи - наша доля"
- "Екологія в художній літературі"
- "Чиста планети... Чиста душі..."
- "Лікарські рослини нашого краю"
- "Милосердя до природи і людини"
- "Відродити землю й душу"
- "Живої природи душа промовляє"
- "Квіти навколо нас"
- "SOS, SOS, SOS! Планета Земля в небезпеці"
- "За сторінками Червоної книги"
- "Екологія та загальнолюдські цінності"
- "За що ми їх любимо?"
- "Oikos" - означає "дім"
- "Птахи: знайомі та не знайомі"
- "Лісова казка"
- "Книга скарг" природи"
- "Природа та фантазія"
- "Прекрасні супутники наші"
- "Що ми залишимо нащадкам"
- "Тиша тишу по імені кличе" (Заповідні місця України, області, району);
- "Природа важко хвора. Винувата в цьому людина"
- "Екологія - глобальна проблема сучасності"
- "Наш біль - Чорнобиль"
- "Гіркі дзвони пам'яті"
- "Чорнобильська трагедія: проблеми та перспективи їх вирішення"
Огляди літератури з екології одна з популярних форм роботи бібліотеки.
- радимо провести День інформації "Екологія: тривоги та надії", який би включав:
- перегляд нових надходжень з екологічної тематики;
- огляд екологічної періодики (журнали, газети);
- виставку декоративно - прикладних виробів з природних матеріалів "Природа у вашому домі".
До зовнішніх форм бібліотечної екологічної просвіти
належать ті форми, що адресовані конкретній аудиторії та основані:
- на взаємодії з організаціями, які мають екологічний напрям
діяльності (з використанням їх матеріалів для екологічної освіти);
-
на безпосередньому притягненні до бібліотечної екологічної освіти
спеціалістів, творчої інтелігенції, громадських діячів.
До "зовнішніх" форм відносяться різні за
жанром заходи:
- конкурси
- "Екологічна вікторина"
- "Екологія і ми"
- "На лісній галявині ми граємо та співаємо"
- "Розпізнай цю травку"
- вікторини
- "Квіти в художніх творах"
- екологічні уроки
- лекції
- семінари
- турнір
- "Що робити кожному для спасіння Землі"
- годину поезії
- "Про природу тихим словом"
В бібліотеках цікаво провести:
- бесіди
- "Природа вчить та виховує"
- "Земля у нас одна"
- літературно - музикальні вечори
- "Боюсь за все, що нині живе"
- "Соната квітів"
- "Все починається з любові"
- "Від милосердя до любові"
- усні журнали
- "Народна традиційна медицина України" (див. додаток);
- круглі столи
- "Нас зібрала одна турбота"
- "Жити як людина мисляча"
- конференції
- "Екологія краю: на перехресті думок"
- "Екологічний портрет краю"
- ігри - подорожі, екскурсії на природу, КВН
- "У згоді з природою"
- конкурси екологічних оповідань;
- інсценізовані ранки по темам:
- "Що таке екологічна катастрофа?"
- "За слідами давно минулого. Парад динозаврів"
- "Вдячне людство - сусідам по планеті"
та інші заходи екологічної тематики.
На базі центральної районної бібліотеки або центральної дитячої бібліотеки доцільно створити екологічний інформаційний міні - центр (включаючи формування інтер'єру, довгострокового та циклічного планування діяльності, цільове комплектування фонду). Діяльність цього центру орієнтована на молодших школярів - з метою більш глибокого та систематизованого вивчення цією групою користувачів екології та пов'язаних з нею дисциплін, а також формування практичних навичок та розвиток пізнавального інтересу. На сторінках місцевої періодики центр може вести свою рубрику, де щомісячно буде інформувати жителів про екологічні проблеми району, міста та шляхи їх вирішення.
В бібліотеках варто оформити екологічний куток. Для того, щоб оформити такий куток можна залучити дітей, разом з ними зайнятися пошуком малюнків, ілюстрацій, заготовкою природного матеріалу. Символом - емблемою цього куточка може стати зображення хворого земного шару, який діти різних національностей вирішили вилікувати. Прикрашає екологічний куточок книжкова виставка з яскравими ілюстраціями, біля якої "росте" берізка та притаївся зайчик. Оживити експозицію зможе моховиння, ялинові та соснові шишки, засушені квіти. А мудра Сова в кокетливому капелюсі підкаже як лікуватися без ліків, тобто лікарськими травами. На книжковій виставці "Поради мудрої Сови" експонуються не тільки книги, газетні та журнальні статті, але й засушені лікарські рослини.
Для екологічного куточка діти можуть намалювати малюнки за мотивами тільки що прочитаної книги. Найбільш вдалі малюнки можна буде побачити на виставках "Малюнки, які підказала книга", "Ми читаємо та малюємо".
Бібліотекам необхідно скооперувати свою діяльність з відділами по охороні природи та разом проводити екологічні огляди - конкурси на кращу бібліотеку з екологічної освіти населення. Для участі в конкурсі бібліотекам необхідно надсилати матеріали (яскраві фотоальбоми, дитячі малюнки, плакати, та інші матеріали, що давали б можливість ознайомитися з роботою бібліотек у галузі екологічної освіти). Цей конкурс покаже загальну картину щодо роботи бібліотеки в галузі екологічної освіти та дасть можливість обмінятися досвідом. Доцільно оголошувати конкурс у листопаді - грудні для того, щоб у Всесвітній день охорони навколишнього середовища (5 червня) оголосити результати конкурсу.
Необхідно відображати діяльність бібліотек ЦБС з екологічного напряму роботи в засобах масової інформації.
Додаток 1. "Народна традиційна медицина України". Усний журнал.
Зміст усного журналу.
Перша сторінка журналу - "Традиційні медичні знання українців": роздуми про раціональне в медичних пізнаннях і в організації невідкладної допомоги наших предків.
- Отже, як лікувалися наші предки?
- Як склалася така система медичної допомоги?
- Хто були перші лікарі?
- В що вірили?
- Звідки пішли назви багатьох хвороб?
- Про це розкажуть наші гості.
Друга сторінка журналу "З глибини віків":
- Цікаві, поетичні зразки замовлянь. Але як часто переходили вони в забобони, в несусвітний набір слів, породжений темнотою і незнанням, як в епізоді з повісті Нечуя - Левицького "Кайдашева сім'я".
- Сценка "Іду я, раба Божа, Палажка...".
- Але ж були люди, які дійсно володіли знаннями і уміннями.
- Пісня "Сива ластівка" на слова полтавського поета Бориса Олійника (пісню можна замінити виразним прочитанням цього ж вірша).
- Сьогодні настав час повернення всього забутого народного, перевіреного віками. Хто вони - народні цілителі сьогодні?
Третя сторінка нашого журналу. Слово нашим дослідникам.
- В чому ж сила науки фітотерапії? Виступ фітофармацевта.
- Якщо вас зацікавила тема, звертайтесь до систематичного каталогу або систематичної картотеки статей, розділ 53.52; слухайте радіопередачу "Зелена планета" Н. Зубицької.
Додаток 2. "В долі природи - наша доля". Книжкова виставка.
Природа - це книга, яку треба прочитати і правильно зрозуміти...
М. Л. Налбандян.
Розділ 1. Вікно радості.
"Екологія - це коли люди усміхаються"
Розділ 2. Що ми залишимо нащадкам?
"... в Природе мировой,
В борьбе стихий, в развитьи постепенном
Все существа, все формы создались
И Жизнию могучею зажглись!"
Э. Дарвин
Розділ 3. Природа - наш дім
"Людино, бережи мене!
Я краса твоєї рідної землі"
Додаток 3. "Екологія краю: тривоги та надії". Книжкова виставка
Ти ж - цар природи!
Ліси й луги - твої усі...
Твої - озера і затоки,
Твій край - далекий і близький.
... Та віс царі були жорстокі.
А ти який?...
Микола Сом
Розділ 1. Природа під охороною закону. (Література про охорону природи).
"Бережімо, люди, землі, води,
Кожну ківту в лузі, деревце,
Вбивцею не стань краси - Природи.
Пам'ятаймо, люди про це."
Розділ 2. Тиша тишу по імені кличе. (Заповідні місця України, області, району).
"Все на землі, все треба берегти,
І птаха, й звіра, і оту тварину,
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо, врешті, ти - лише її частинки"
Розділ 3. Про природу тихим словом.(Поети про природу).
"Схаменіться, будьте люде,
бо лихо вам буде"
Т. Шевченко
Розділ 4. Екологія майбутнього: перспективи вирішення проблем.
"Природа не терпить неточностей і не прощає помилок."
Р. - У. Емерсон
Додаток 4. "Що ми знаємо про тварин?" Конкурс - вікторина.
| 1. Відгадайте назву незвичайної риби. Рибалки пристосували її для лову морських черепах. Це робиться так: до її хвоста чіпляється на ліску і риба підкидується черепасі. Вона намертво присмоктується до панцира черепахи, після чого її підтягують до човна разом з черепахою. За уміння прикріплятися ця риба отримала таку назву. | Прилипала |
| 2. Це - сама маленька пташка на землі. Іноді її звуть мухою. Цікава, що вона вміє літати стоячи і навіть спиною вперед. Живе пташка в тропічних країнах | Колібрі |
| 3. Це - сама більша ящірка. Живе вона на острові Комодо. Довжина ящірки - біля 3 метрів, вага - 150 кг. За такий розмір її звуть драконом. | Варан |
| 4. На світі дуже багато жаб: всі вони різні і живуть в різних країнах світу. Свої назви багато з них отримали за незвичну зовнішність: живе в траві - значить трав'яна, з гострою мордою - гостроморда, живе в ставку - ставкова. Ця африканська жаба одержала назву за незвичний рот, який не може широко відкривати. | Узкорот |
| 5. Всі знають, що на світі існує дуже багато змій. Живуть вони у лісах, степах, пустинях. Змії хоча вони без ніг, але можуть "бігати" не гірше за будь - якого швидконогого. Ця невелика змія живе в пісках, де є засушені дерева або ховається у гілках та піджидає здобич. Побачивши пташку або ящірку, змія різко викидає тіло вперед і хватає її. За швидкість їй дали таку назву | Стріла |
| 6. Багато комах. риб, пташок має такий окрас, що дозволяє їм ховатися в навколишньому середовищі та рятуватися від ворогів. Ця хитра риба також вміє маскуватися. Плоска, як млинець, плаває на боці, або очі - з однієї сторони. Ляже на жовтий пісок - сама стане жовтою: рядом пропливеш - не замітиш. А якщо її спіймати та положити на шахівницю, то вона стане світлими та темними квадратами. | Камбала |
| 7. На дні морів росте дуже небезпечна водорість: актинія. Морські мешканці її бояться, бо її щупальці можуть боляче обпекти. А ця рибка, навпаки друже з нею: водоростям перепадають останки їжі, а рибка ховається від ворогів, плаваючи в щупальцях. Наряд у цієї рибки яскравий, веселий. | Клоун |
| 8. Ви знаєте, що частіше всього птахи в наших краях селяться поодиноко. А на півночі - навпаки. Морські птахи селяться всі разом на скалах, де їм легше за все сховатися від ворогів. Ці скали зверху до низу заселені птахами: шум, крик. Як зветься таке поселення? | |
| 9. Які тварини, птахи нашого краю занесені до "Червоної книги" України? |
Список літератури
- Ветрогонова Т. Наука о доме: Экология // Библиотека - 1997 - № 3 - С. 74-77.
- Галаур С. Что пьем, чем дышим?: Эколог. ситуация в Харькове // Веч. Харьков - 1994 - 1 февраля.
- Гатенюк А.Т. Екологічна освіта - гарант соціального захисту дітей в умовах екологічної ситуації в Україні // Молодь України: Стан, проблеми, шляхи розв'язання - К., 1993 - Вип. - 1993 - С. 167-172.
- Грешнов Е.П. Экологические проблемы Харькова и некоторые пути их решения // Завтра будет поздно: Сб. - Х., 1990 - С. 101-122.
- Грешнов Є. П. На шляху до екологічного оздоровлення: Еколог. ситуація в Харкові // Слобідський край - 1993 - 15 червня.
- Дарутина А. Эксперименты творческой лаборатории: Роль библиотеки в непрерывном экологическом образовании // Библиотека - 2000 - № 1 - С. 53-54.
- Деятельность библиотек Минской ЦБС в сфере экологического просвещения // Библиотечный свет - 2000 - № 1 - С. 19-20.
- Землянам - чистую планету: Сценарий открытого урока по экологии для учащихся средних специальных учебных заведений // Библиотека - 1994 - № 11 - С. 56-59.
- Зербіно Д. Гряде століття хімічних хвороб?: [Нові екологічні хвороби. Токсикодермія] // Дзеркало тижня.-2000. - 7 жовт. - С. 14.
- Колокола тревоги: Сценарий экологического диалога // Библиотека - 1994 - № 3 - С. 48-51.
- Крамаренко Л. Формування національної самосвідомості учнів засобами еколого-натуралістичного виховання // Рідна шк.-2000.-№ 6.- С. 48-51.
- Кулахмедова А. Если вам по душе красота земная: На базе ЦБС организован специальный центр // Библиотека - 1998 - № 4 - С. 102-103.
- Культура спілкування з природою: Метод. поради бібліотечним працівникам. - К., 1993.
- Курик М. Урок, якого ми не засвоїли // Уряд. кур'єр.-2000.-26 квітня. - С. 3.
- Майоров В.М. Рятуймо наше майбутнє: Урок екологічного виховання // Укр. мова і література в школі - 1991 - № 8 - С. 9-15.
- Мельниченко В. Наш земний дім: Сценарій екологічного вечора //Соц. культура - 1990 - № 4-5 - С. 64-67.
- Плющ В. Чорнобильську атомну закрито. А проблеми?... // Літ. Україна. - 2000.-17 грудня.
- Покровская О. В. Библиотека. Экология. Актуальные проблемы // науч. и техн. б-ки - 2001 - № 3 - С. 74-78.
- Протасов А. У природы все равны // Библиотека - 1999 - № 11 - С. 90-91.
- Расошенко В. Пусть природа всегда дарит радость: Экологическая работа сельских библиотек Беларуси // Библиотечный свет - 2000 - № 1 - С. 18.
- Фитобар: Метод. разработки вечера - встречи // Библиотека - 1994 - №9 - С. 63-66.
- Церцек Н. Календарь экологических дат // Библиотека - 2000 - № 8 - С. 59-61.
- Шевченко Л. Услышать зов земли, которой ты частица // Библиотека - 1999 - № 3 - С. 80-81.
- Шевченко С. Екологічна освіта як засіб особистісних цінностей // Рідна шк.-2000.-№ 6.- С. 60-62.
- Шмулевич И. В соавторстве с природой // Библиотека - 1995 - № 5 - С. 42-44.