ХАРКІВЩИНА: WEB-проект Харківської обласної універсальної  наукової бібліотеки

« Бібліографічні покажчики

 

Український соловейко

Пам'ятка читачеві [2000]

До 100-річчя з дня народження Оксани Петрусенко

18 лютого 2000 року виповнюється 100 років з дня народження відомої української співачки Оксани Андріївни Петрусенко. Пам'ятка містить відомості про життя і творчість співачки та літературу про неї. Відібрано матеріали переважно 1960-2000-х років, серед яких книги, статті українською та російською мовами. Підготовка посібника проводилась за фондами Харківської обласної універсальної бібліотеки.

 

Матеріали описано за існуючими правилами та систематизовано у відповідних рубриках:

  1. Великої майстерності артистка
  2. Література про життя і творчість

Пам'ятка призначена широкому колу читачів.

 

Великої майстерності артистка

"Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно!
А голос був - із щирого срібла"

П.Тичина

 

фотоНародилась Оксана Андріївна Петрусенко 18 лютого 1900 року в с. Балаклія Харківського повіту в бідній селянській родині. Дитячі та юнацькі роки Оксани минули в Севастополі. Тут, у багатолюдному портовому місті, вона пішла вчитися до прогімназії. Там вона співала в шкільному хорі пісні: "Ах ты воля, моя воля", "В темном лесе", "Ах вы сени, мои сени" - звичайний репертуар шкільних хорів. Але коли Оксана згадувала одну з улюблених бабусиних пісень, усі були в захопленні.
В 14 років через бідність та нестатки Оксана почала самостійно заробляти на життя. Працювала на взуттєвій фабриці та робітницею в порту. У 1917 році Петрусенко вступила до пересувного Херсонського театру, який користувався великою популярністю серед глядачів. З перших же виступів артистка полонила глядачів своїм чудовим, проникливим голосом, неповторною манерою виконання. Репертуар пересувного театру складався переважно з старих побутових пісень. Петрусенко доводилось виступати в найрізноманітніших ролях: з величезним успіхом співала вона в "Наталці Полтавці", в "Запорожці за Дунаєм", нерідко грала у п'єсах типу "Циганка Аза", "Ой не ходи, Грицю" та інших.
З 1921 по 1927 рік - Петрусенко провідна солістка периферійних українських музично-драматичних труп Д.Гайдамаки, І.Сагатовського, П.Коваленка, В.Квасенка. Виконувала драматичні і музичні ролі. Ії чарівний голос лунає в містах і селах півдня України, в містах Поволжя і Заволжя.
В 1923-24 рр. Петрусенко навчається в Київському музично-драматичному інституті ім. М.В.Лисенка, сценічну майстерність опанувала у П.Саксаганського, якій невдовзі став другом Оксани на всі роки її недовгого життя.
В 1927-34 рр. Оксана Андріївна виступає в оперних театрах Росії - Казань, Свердловськ, Куйбишев. Її виступи в партіях Ярославни ("Князь Ігор"), Недди ("Паяци"), Лізи ("Пікова дама") викликали загальне схвалення. Так було закладено міцний фундамент оперної діяльності Оксани Петрусенко. Одночасно з роботою на сцені вона виступала на великих концертах, переважно з своїми улюбленими українськими народними піснями. Успіх був надзвичайний. За дзвінкий і чистий голос, за чарівний спів і щедру душу народ прозвав Петрусенко українським соловейком.
1934 рік є знаменним роком в житті Оксани Петрусенко: вона вступає в колектив столичного оперного театру, з перших днів, з перших виступів знаходить достойне місце в цьому театрі, який пишається кращими майстрами сценічного і вокального мистецтва - Литвиненко-Вольгемут, Паторжанський.
Особливо яскраво розкрився талант співачки під час першої Декади українського мистецтва і літератури в Москві в 1936 році. Великим драматичним напруженням і емоційністю були пройняті створені нею образи Аїди і Тоски в одноіменних операх Верді і Пучінні, Лізи з "Пікової дами" Чайковського, Тамари з опери "Демон" Рубінштейна, Земфіри з Рахманіновського "Алеко". Це був справжній тріумф українського мистецтва. Чимало похвал припало в ті дні О.Петрусенко. Щасливою повернулася вона до Києва, нагороджена орденом "Знак пошани", за видатні заслуги в розвитку українського мистецтва і української народної пісні їй надано почесне звання заслуженої артистки УРСР. В 1939 році - народної артистки УРСР.
Рано обірвалося життя прославленої співачки. Оксана Петрусенко померла 15 липня 1940 року в розквіті сил і таланту. Похована співачка на Байковому кладовищі в Києві.
Балаклійці свято шанують пам'ять українського соловейка. Одна з вулиць міста носить її ім'я. В вересні 1962 року в районному будинку культури відкрито кімнату-музей О.Петрусенко, а 16 лютого 1991 року в Балаклійському краєзнавчому музеї - експозицію, присвячену землячці. Автор проекту - харківський художник І.Ікол. У двох кімнатах представлені сотні цікавих захоплюючих експонатів, зокрема портрет співачки, особисті речі, багато фотографій, афіші про спектаклі та концерти, книги, листівки, бюст Оксани Андріївни, подарований київським скульптором Г.Петрошевич, магнітофонні записи і платівки з чарівним голосом Оксани.
В 1972 році за ініціативою зав. районним відділом культури І.Шкуматом в останню неділю травня в Балаклії проводяться свята пам'яті О.А.Петрусенко, на яких виступають місцеві аматори.
Народ не забуває свою Оксану.

 

Біографічні довідки:

  1. Петрусенко Оксана Андреевна // БСЭ. - М., 1975. - Т. 19. - С. 498.
  2. Кагарлицкий Н.Ф. Петрусенко Оксана Андреевна // УСЭ. - К., 1982. - Т. 8. - С. 235-236.
  3. Петрусенко Оксана Андріївна // Український Радянський Енциклопедичний словник. - К., 1987. - Т. 2. - С. 664.
  4. Зарубин З.И. Петрусенко Оксана Андреевна // Музыкальная энциклопедия. - М., 1978. - Т. 4. - С. 281.
  5. Петрусенко Оксана Андріївна // Митці України: Енцикл. довід. - К., 1992. - С. 455.

 

Література про життя і творчість

  1. Височінь таланту. Оксана Петрусенко // Гаман В. Богодухів, або люди з божою іскрою. - К., 1999. - С. 176-180.
  2. Кагарлицкий Н.Ф. Оксана Петрусенко. - М.: Искусство, 1989. - С. 319 с.
  3. Кагарлицький Н.Ф. Оксана Петрусенко: Біогр. повість. - К., Молодь, 1983. - 256 с.
  4. Музыкальная культура Украинской ССР: Сб. статей / Сост. Е.Алексеенко, И.Ляшенко. - М.: Музыка, 1979. - 462 с.
    О.Петрусенко. - С. 76.
  5. Оксана Петрусенко: Спогади про видатну укр. співачку / Упоряд. та приміт. Г.Філіпенко. - К.: Мистецтво, 1964. - 111 с.
  6. Оксана Петрусенко // Чаговець. В. Життя і сцена: Нариси про майстрів театру. - К., 1950. - С. 146-164.
  7. Чаговец В. Оксана Петрусенко. Нар. артистка УССР. - К.: Мистецтво, 1949. - 43 с. - (Мастера искусства Сов. Украины)

* * *

  1. Бабенко В. Приїздіть послухати Петрусенко // Сіл. вісті. - 1966. - 14 січ.
  2. Величко Т. Оксана Петрусенко // Панорама. - 1995. - № 9. (февр.) - С. 9.
  3. Воробйова В. Улюблениця народна // Веч. Харків. - 1969. - 22 верес.
  4. Вышеславский Л. "А люди раньше пели, как птицы!" // Правда Украины. - 1990. - 17 февр.
  5. Горенбург О. До незрівняної Оксани: [ХVI меморіал. Балаклія] // Веч. Харків. - 1987. - 12 черв.
  6. Горовий В. Український соловейко // Зоря комунізму. - 1975. - 18 лют.
  7. Гречко Л. Памяти Оксаны Путрусенко: [XIX меморіал. Балаклія] // Крас. знамя. - 1985. - 6 июля.
  8. Експозиція О.Петрусенко: Сьогодні і колись: [Балаклійс. краєзнав. музей] // Сім днів. - 2000. - № 7. - С. 4.
  9. Залюбовская М. Странная смерть Оксаны Петрусенко // Время. - 1995. - 23 авг.
  10. Кагарлицький М. Дивосліви - дивотвори // Сіл. вісті. - 1990. - 18 лют.
  11. Кагарлицький М. Несмертна пісня // Вітчизна. - 1970. - № 7. - С. 188-195.
  12. Кагарлицький М. Пісня на віки // Україна. - 1990. - 4 берез.
  13. Кагарлицький М. ...Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно! // Віче. - 1995. - № 4. - С. 126-136.
  14. Ковальчук М. Херсон театральний: [Сторінки життя О.Петрусенко] // Культура і життя. - 1985. - 31 берез.
  15. Козерацкий В. Голос, волновавший сердца: Две встречи с искусством О.Петрусенко // Раб. газ. - 1990. - 18 февр.
  16. Корж Н. Великая певица Украины // Слобода. - 1995. - 2 авг. - С. 6.
  17. Кравченко Г. І лине пісня: [Про вечір, присвяч. 92-й річниці О.А.Петрусенко. Балакл. іст.-мемор. музей] // Серп і молот. - 1992.- 22 лют.
  18. Любимова И. Украинский соловейко // Красн. знамя. - 1990. - 5 июня.
  19. Мокренко А. Пісня Оксани // Рад. Україна. - 1985. - 17 лют.
  20. Моргун Т. Вечір пам'яті Петрусенко // Культура і життя. - 1985. - 7 квіт.
  21. "Оксано, Оксано, я чую твій голос, що вітер мені з України приніс...": [Вечір пам'яті] // Сім днів. - 2000. - № 8. - С. 2.
  22. Онищенко Н. Спогади про Оксану Петрусенко // Сіл. вісті. - 1981. - 18 лют.
  23. Пам'яті Оксани Петрусенко: [Вірш] // Тичина П. Зібрання творів у 12-ти т. Т. 2. Поезії. 1938-1953. - К., 1987. - С. 131.
  24. Перерва А. Оксані Петрусенко: [Вірш] // Лен. зміна. - 1982. - 30 верес.
  25. Песня Оксаны // Правда Украины. - 1990. - 17 февр.
  26. Петрусенко О. "Лісам в серпанку сонячним - осанна!", "Зимові дні такі сліпуче білі": [Вірші] // Прапор. - 1983. - № 2. - С. 7.
  27. Оксана Петрусенко: [До 100-річчя з дня народження] // Сім днів. - 2000. - № 7. - С. 2-3.
  28. Оксана Петрусенко: [Матеріали] // Культура і життя. - 1975.- 16 лют.
  29. Польський І. На святі музи Петрусенко [в м. Харкові] // Культура і життя. - 1979. - 1 лип.
  30. Скоробагатько Н. Вона житеме в піснях // Культура і життя. - 1990. - 18 лют.
  31. Театр... Оксани Петрусенко [створено у Харк. діловому і культур. центрі] // Веч. Харків. - 1993. - 23 лют.
  32. Терещенко Р. Коли в серці пісня живе // Соц. культура. - 1975. - № 2. - С. 35-36.
  33. Цей голос - чародій, так рідно пахне спів! // Серп і молот. - 1995. - 18 лют.
  34. Шерстюк Т. "Увімкніть радіоприймачі!..." // Веч. Харків. - 1980. - 17 берез.
  35. Шкумат І. Меморіали видатної співачки [на Балаклійщині] // Соц культура. - 1979. - № 7. - С. 25.
  36. Шкумат І. Наталка, наша Наталка // Серп і молот. - 1993. - 15 верес.
  37. Шкумат І. Не лише створений образ // Серп і молот. - 1993. - 15 груд.
  38. Шкумат І. Новий експонат розповідає // Серп і молот. - 1991. - 12 груд.
  39. Шкумат І. Спогади про Оксану Петрусенко // Серп і молот. - 1992. - 15 лют.
  40. Шкумат І. Ствердниця сучасності // Серп і молот. - 1993. - 27 листоп.
  41. Шкумат І. Там соловейко щебече // Культура і життя. - 1990. - 13 трав.
  42. Шкумат І. Український соловейко // Соц. Харківщина. - 1990. - 3 берез.

Складач: Сашкова Л.О.